П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 жовтня 2019 р.м. ОдесаСправа № 520/16313/19
Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти Обрубинського Едуарда Едуардовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила скасувати постанову інспектора управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти Обрубинського Едуарда Едуардовича від 23 травня 2019 року Серії ЕАВ №1171659 про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (як у спірному випадку) встановлено спеціальний десятиденний строк. Також, ч. 3 ст. 288 КУпАП передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас, звернення позивача до вищестоящого органу зі зверненням (скаргою) не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Оскільки позивачем пропущено визначений законом строк звернення до суду із цим позовом, поважних причин пропуску установленого строку не навів, суд першої інстанції вбачав всі підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення, справу направити на продовження розгляду в іншому складі суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у цій справі є протиправність рішення відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зазначені положення кореспондуються із правилами ст. 286 КАС України.
При цьому, ст. 286 КАС України не містить застережень щодо не можливості поновлення строку звернення із позовом, встановленим вказаною нормою адміністративного процесуального законодавства.
Таким чином, під час перевірки дотримання особою строку звернення із позовом у такій категорії справи слід застосовувати загальні правила КАС України, що не визначені спеціальними нормами законодавства.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Разом з цим, пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
Натомість, встановивши факт пропуску строку звернення із позовом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі або, дійшовши висновку про необґрунтованість заяви про поновлення строку звернення із позовом, суд має надати особі, яка звернулась із позовом, термін зокрема для наведення інших поважних причин пропуску установленого строку.
Лише не підтвердження на виконання вимог суду поважності причин пропуску строку звернення із позовом є наслідком повернення адміністративного позову відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України.
Приписів щодо надання позивачу строку, передбаченого ч. 1 ст. 123 КАС України, для обґрунтування наявності інших причин пропуску строку звернення із позовом судом першої інстанції не дотримано, що свідчить про передчасність його висновку про неприйняття до розгляду заяви.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги апелянта про направлення справи на продовження розгляду в іншому складі суду першої інстанції, оскільки приписи ст.ст. 312, 320 КАС України таких обставин не передбачають.
Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження та перевірки наявності інших поважних причин пропуску строку звернення із позовом.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року - скасувати.
Справу направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
М.П. Коваль