31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №160/7378/18
адміністративне провадження №К/9901/29002/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Офіс ВПП ДФС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) "Дніпровський металургійний завод" до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, адміністративний позов ПАТ "Дніпровський металургійний завод" задоволено: визнана протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС, ДФС України щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Дніпровський металургійний завод" у розмірі 11' 898' 378,00 грн за звітний (податковий) період квітень 2015 року, на рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "СІТІ БАНК", МФО 300584.
Офіс ВПП ДФС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 і прийняте нове рішення про відмову в позові.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б)особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що задекларована позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ в податковій декларації за квітень 2015 року в розмірі 11'898' 378,00 грн є узгодженою в судовому порядку з 10.05.2016 (постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 у адміністративній справі №804/9952/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016, скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.08.2015 №0000234202 про зменшення ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод" бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на 11' 898' 378,00 грн; постановою Верховного Суду від 16.10.2018 ці судові рішення залишені без змін). Позивач звернувся до Офісу ВПП ДФС в червні 2018 року із заявою про включення узгодженої суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Однак, всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" дані щодо узгодженої суми ПДВ за квітень 2015 року у розмірі 11' 898' 378,00 грн, право позивача на бюджетне відшкодування якої підтверджено судовим рішенням, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування внесені не були. Така бездіяльність відповідачів, при відсутності з їхнього боку заперечень щодо права позивача на бюджетне відшкодування, була визнана судом протиправною.
Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, частиною п'ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду