01 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 212/3289/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В. перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 212/3289/19 за позовом ОСОБА_1 до директора Комунальної установи "Будинок нічного перебування" Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Дніпропетровським окружним адміністративним судом 28.05.2019 року винесено ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за протиправну бездіяльність, за не забезпечення гарантій статей 3, 33, 46, 71 Конституції України директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича згідно п.1 ч.1 ст.20, 249, ч.1 ст.286 КАС України, ст.60 Конституції України.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, подав 17.10.2019 року за допомогою засобів поштового звязку, до суду апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту складання повного тексту ухвали або з моменту проголошення ухвали, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено.
Поважність пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції заявник апеляційної скарги ніяким чином не обґрунтовує. Доказів поважності пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.
Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою обмежуються у часі, після закінчення строку може наступити питання виконання судового рішення. Після завершення строку, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Згідно ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються: документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2019 році складає 1921,00 грн.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1921,00 грн.
Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Своє клопотання обґрунтовує скрутним матеріальним становищем, відсутністю коштів для сплати судового збору. До клопотання надано довідку про отримання щомісячної компенсації виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Передбачено, що суд може звільнити від сплату судового збору визначене коло осіб. Звільнення від сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Має бути наявна довідка про дохід за 2018 рік, підтверджуюча скрутне матеріальне становище.
ОСОБА_1 надає довідку про отримання щомісячної компенсації виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, однак така довідка підтверджує отримання однієї з виплат як джерела доходу, невідомо та не підтверджено, чи не отримує ОСОБА_1 інших виплат, чи є або не є працевлаштованим та у нього не має інших джерел доходу. Надаючи одну з довідок про отримання одного з видів виплат, неможливо підтвердити скрутне матеріальне становище та те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку та доказів на підтвердження поважності пропуску строку та шляхом надання доказів сплати судового збору.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу від 28.05.2019 року у даній справі залишити без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі № 212/3289/19 - залишити без руху.
Зобов'язати ОСОБА_1 у строк десяти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції:
- заяву про поновлення пропущеного строку та докази на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги;
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 1921,00 грн. (реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *; 101; _________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Сафронова