вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення без розгляду заяви про відвід судді
31.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3780/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача: Ткаченко С.М.;
від відповідача: Чижова А.О.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)
до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" (м. Одеса)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни (м. Одеса)
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватного виконавця Шагана Олексія Анатолійовича (м. Дніпро)
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Суддя Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" (далі - відповідач), в якій просить суд визнати виконавчий напис від 19.03.2019 № 245, вчинений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані слідуючим.
Між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" 30.10.2017 було укладено кредитний договір № ВL2017-043448, відповідно до умов якого останньому було надано кредитну лімітну лінію в розмірі 19 104 250 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18,5 % та з кінцевим строком повернення - до 29.10.2020. Згідно з зазначеним договором, забезпеченням належного виконання зобов'язань за договором виступають транспортні засоби у кількості 10 штук - самоскиди Ford Сагgo 3542 D, 2017 року випуску.
Крім того, між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" 09.08.2017 було укладено кредитний договір № ВС2017-02995, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 1 316 630 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18,5% та з кінцевим строком повернення - до 08.08.2020. Згідно з зазначеним договором, забезпеченням належного виконання зобов'язань за ним виступають транспортні засоби, а саме: автобус марки ПАЗ, модель - 4234-04, 2017 року випуску; транспортний засіб марки ГАЗ, модель "НЕКСТ", модель - С41R13-50. 2016 року випуску.
В подальшому, 19.03.2019 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 245 про звернення стягнення, з метою погашення заборгованості за кредитним договором № ВL2017-043448 у загальному розмірі 12 644 500 грн. 73 коп., на наступні транспортні засоби: самоскиди у кількості 10 штук марки Ford Сагgo 3542 D, 2017 року випуску; автобус марки ПАЗ, модель - 4234-04, 2017 року випуску; транспортний засіб марки ГАЗ, модель "НЕКСТ", модель - С41R13-50, 2016 року випуску.
05.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаганом О.А. було відкрито виконавче провадження № 59282414 на примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою О.І. за реєстровим № 245.
Позивач вважає, що виконавчий напис від 19.03.2019 за № 245, вчинений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бураковою Олександрою Ігорівною, щодо звернення стягнення на предмет застави, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки:
- заборгованість не є безспірною через перебування в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма" про стягнення заборгованості за кредитними договорами №ВL2017-043448 та № ВС2017-02995;
- враховуючи відсутність відомостей щодо здійснення реєстрації обтяження на зазначені вище транспортні засоби у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 30.09.2019; залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракову Олександру Ігорівну та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного виконавця Шагана Олексія Анатолійовича.
Ухвалою суду від 30.09.2019 підготовче засідання було відкладено на 23.10.2019, а також витребувано у третьої особи-1 - Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни засвідчені належним чином матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису за реєстровим № 245 про звернення стягнення, з метою погашення заборгованості за кредитним договором № ВL2017-043448 у загальному розмірі 12 644 500 грн. 73 коп. на наступні транспортні засоби: самоскиди у кількості 10 штук марки Ford Сагgo 3542 D, 2017 року випуску; автобус марки ПАЗ, модель - 4234-04, 2017 року випуску; транспортний засіб марки ГАЗ, модель "НЕКСТ", модель - С41R13-50, 2016 року випуску.
Ухвалою суду від 23.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 29.10.2019, у зв'язку з неможливістю виконання у цьому засіданні завдання підготовчого провадження та вчинення всіх процесуальних дій, передбачених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 29.10.2019 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У зв'язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 29.10.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2019.
У судове засідання 31.10.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 31.10.2019 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що у справу вступив новий представник позивача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, зазначав, що вказані дії є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, оскільки під час призначення даного судового засідання з'ясовувалась думка представника позивача, який підтвердив можливість явки у судове засідання 31.10.2019.
Судом, не виходячи до нарадчої кімнати, було розглянуто та відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивача з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки:
- вказана дата судового засідання була узгоджена судом з представниками як позивача так і відповідача до моменту винесення ухвали суду від 29.10.2019;
- про призначення розгляду справи по суті на 31.10.2019 позивачу було відомо з 29.10.2019;
- до початку судового засідання 31.10.2019 будь-яких клопотань про надання матеріалів справи для ознайомлення чи інформацією про проблеми із забезпеченням участі його представника від позивача не надходило, отже посилання представника позивача на те, що йому стало відомо про дане судове засідання лише о 15:00 31.10.2019 не може прийматися до уваги судом, оскільки учасником справи є саме позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд", а не адвокат Ткаченко С.М.;
- більше того, видаючи ордер на представництво інтересів учасника справі, яка перебуває у провадженні суду близько двох місяців та яка вже перебуває на стадії розгляду по суті - стадії, на якій вже подані всі заяви по суті справи із сформованою кожним учасником справи правовою позицією, а також зібрані всі докази та матеріали, необхідні для її всебічного та правильного вирішення судом, презюмується, що залучений новий представник обізнаний із обставинами спору, із сформованою учасником справи до його вступу у справу правовою позицією, стадією розгляду справи, оскільки відповідно до статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об'єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів; адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, якщо:
1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
5) адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;
6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги. Таким чином, обставини спору у даному випадку мають бути відомі адвокату до моменту укладання договору про надання правової допомоги;
- більше того, адвокат, як особа, що надає фахову (професійну) правову допомогу обізнаний із особливостями ведення господарського процесу, а відносини між юридичною особою та адвокатом є добровільними та усвідомленими, отже посилання на повну необізнаність адвоката Ткаченко С.М. щодо даної справи є очевидно штучними та непереконливими.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.
Відразу після відмови судом у задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи представником позивача було оголошено завчасно підготовлену у письмовому вигляді заяву про відвід судді, в якій він просив суд задовольнити заяву про відвід судді Фещенко Ю.В. від розгляду справи, посилаючись на те, що:
- лише о 15:00 годині 31.10.2019 представнику позивача - адвокату Ткаченко С.М. стало відомо про розгляд даної справи судом;
- 31.10.2019 у судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки лише 31.10.2019 у представника з'явилися повноваження на захист та представництво ТОВ "Спецдоррембуд";
- клопотання не було задоволено судом, чим було порушено вимоги частини 1 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", вимоги статті 55, статті 129 Конституції України, вимоги статті 42 Господарського процесуального кодексу України;
- представник ТОВ "Спецдоррембуд" фактично позбавлений належним чином представляти інтереси довірителя;
- суддею обмежено повноважному представнику доступ до суду для здійснення захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів, що, на думку представника позивача, викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Розглянувши подану представником позивача заяву про відвід судді Фещенко Ю.В., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу; незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Приписами частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Слід також зазначити, що відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний відвід представником позивача заявлено на стадії розгляду справи по суті, при цьому, під час підготовчого провадження у даній справі, яке тривало два місяці, будь-яких сумнівів в об'єктивності суду заявлено не було, після роз'яснення судом учасникам справи у підготовчому засіданні права на відвід складу суду, представниками позивача та відповідача було вказано про довіру до складу суду та відсутність відводів.
Суд наголошує, що за приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В даному випадку, проаналізувавши заявлені представником позивача клопотання та фактичні обставини справи, оцінивши їх обґрунтованість, взаємозв'язок, значення та ймовірну мету, суд приходить до висновку, що такі дії представника позивача суперечать завданню господарського судочинства та спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду та такі обставини:
1) за приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тобто, у даному випадку подання заяви про відвід судді, яка фактично обґрунтована непогодженням з процесуальними рішеннями є такою, що завідомо суперечить частині 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України;
2) дії представника позивача відразу після відмови судом у задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи (заявлення завідомо безпідставного відводу заздалегідь виготовленого у письмовому вигляду та роздрукованого) яскраво свідчать про те, що, заявляючи у судовому засіданні усне клопотання про відкладення розгляду справи, позивач розраховував на відмову у його задоволенні та заздалегідь підготував заяву про відвід судді Фещенко Ю.В., у зв'язку з відмовою у задоволенні його клопотання. Що додатково підтверджує, що сам позивач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи з підстави необізнаності його представника з обставинами справи, усвідомлював безпідставність такого клопотання та бажав і готувався до такої відмови судом.
Такі дії позивача ставлять під сумнів його бажання розглядати подану ним заяву та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.08.2019 у справі №905/945/18, надаючи оцінку аналогічним обставинам у іншій справі.
Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.
Слід зауважити, що згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
В даному випадку слід відзначити, що процесуальний порядок розгляду заяви про відвід фактично передбачає розгляд відповідної заяви суддею, на вирішення якому передано відповідний спір, а у разі визнання останнім відводу необґрунтованим, передання відповідної заяви для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження у справі (частина 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, фактично наведений порядок виключає можливість вирішення справи по суті у судовому засіданні, в якому заявлено про відвід, що фактично з урахуванням обставин справи, призводить до затягування строків вирішення спору та, як наслідок, приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, за переконанням суду, подання заяви про відвід судді від розгляду справи, зміст якої зводиться до незгоди представника позивача із прийнятим процесуальним рішенням суду щодо відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на стадії розгляду справи по суті у зв'язку з необізнаністю представника позивача із обставинами справи, на переконання суду, є зловживанням процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто, легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Суд вказує, що правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним. (рішення суду у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06 від 20.01.2011).
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини розуміє таке його використання, що спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, що суперечить принципу правової визначеності. Суд вказав, що "існує велика кількість змішування таких категорій як зловживання процесуальним правом і реалізація процесуальних прав". Небезпека зловживання процесуальними правами у даному випадку полягає в тому, що формально начебто дії сторони не виходять за межі правового поля, а насправді ними заподіюється шкода інтересам правосуддя та іншим учасникам процесу. Це виявляється у поєднанні диспозитивного права на допустимість для сторони використання різноманітних процесуальних прийомів з протиправним наміром примусити суд вчиняти так, як сторона позивача вважає за потрібне для досягнення своєї особистої мети.
Суд вважає, що заявлений позивачем відвід у цій справі має очевидно штучний характер, є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому; метою його подання є недопущення вирішення справи по суті у призначеному судовому засіданні - 31.10.2019, затягування строків вирішення спору через використання процесуального порядку розгляду заяви про відвід (у разі визнання судом відводу необґрунтованим, передання відповідної заяви для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження у справі (частина 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України)) з нелегітимною метою, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи. Внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства, при тому, що процесуальними законодавством визначено стадії господарського процесу, певні обмеження та наслідки вчинення певних процесуальних дій, які представнику позивача - адвокату, який надає професійна правову допомогу, відомі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Разом з цим, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом (пункти 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Згідно з частиною 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
При цьому ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Згідно з пунктами 1, 2, 6, 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Так, для запобігання зловживанню процесуальними правами у кожному конкретному випадку може бути вжито, зокрема, таких заходів:
- залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань (частина 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України);
- покладення на сторону судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України);
- стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України);
- постановлення окремої ухвали (частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати подання 31.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" заяви про відвід судді Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/3780/19, який є завідомо необґрунтованим та направленим на затягування судового процесу, зловживанням процесуальними правами у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити означену заяву без розгляду.
Аналогічних висновків щодо залишення завідомо безпідставних заяв про відвід без розгляду дійшов також Верховний суд при розгляді справи № 910/2968/18 (ухвала від 18.12.2018).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік із 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38-39, 42-43, 131, 132, 135, 234, 235, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" заяви про відвід головуючому судді Фещенко Ю.В. у справі № 904/3780/19 зловживанням процесуальними правами.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" про відвід головуючого судді Фещенко Ю.В. залишити без розгляду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Дніпровська, 1; ідентифікаційний код 40196224) в дохід Державного бюджету штраф у сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот одна) грн. 00 коп.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081000, код отримувача 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA528999980000031116106026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецдоррембуд" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Дніпровська, 1; ідентифікаційний код 40196224).
Ухвала набирає законної сили 31.10.2019 та може бути оскаржена в частині стягнення штрафу в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 01.11.2019.
Суддя Ю.В. Фещенко