22 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/5522/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 813/1100/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
За наслідками апеляційного перегляду справи № 813/1100/18 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, змінено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2019, зокрема, абзац третій резолютивної частини рішення.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, якою вона просить вирішити питання про судові витрати, понесені нею при поданні апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв'язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним. Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
Вимоги заяви про ухвалення додаткового судового рішення обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнив частково, змінив рішення суду першої інстанції, однак не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 6 якої вказує, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративну справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктам владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).
Відповідно до ст. 322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В розумінні ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Колегією суддів встановлено, що судом апеляційної інстанції задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; абзац 3 резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 у справі №813/1100/18 змінено. Однак, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) відповідно до положень ч.1 ст.3 якого об'єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява, апеляційна скарга.
Відповідно до квитанції №0.0.1336218209.1 від 24.04.2019 позивач при зверненні до апеляційного суду з апеляційною скаргою сплатила судовий збір у сумі 1057, 20 грн (а.с. 169).
Вимоги заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 813/1100/18 узгоджуються з нормами процесуального права та не суперечать інституту додаткового судового рішення, відтак, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення.
Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 057, 20 грн, такий підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 139, 143, 229, 252, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 813/1100/18 задовольнити.
Стягнути з Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Незалежності, 1А; ідентифікаційний код 04372313) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 01.11.2019.