Справа № 826/19696/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
30 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал» до Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації та нотаріату, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Браїлівське», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротал» звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» про:
- скасування висновку (рішення) від 16.11.2016 Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнятий за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.08.2016 за №24881-0-33-016 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А.;
- скасування наказу Міністерства юстиції України № 3312/5 від 23.11.2016 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийнятий на підставі Висновку (рішення) від 16.11.2016 Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнятий за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.08.2016 за № 24881-0-33-016 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А.;
- зобов'язання відповідачів відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротал» прийняті державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. та скасовані наказом Міністерства юстиції України № 3312/5 від 23.11.2016.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» Міністерства юстиції України.
Зобов'язано Міністерство юстиції України та Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротал», прийняті державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. та скасовані наказом Міністерства юстиції України № 3312/5 від 23.11.2016.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неврахування судом доводів сторони відповідача, викладених у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.11.2016.
До суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
30.10.2019 у судовому засіданні протокольною ухвалою суду, без виходу до нарадчої кімнати, було ухвалено відмовити в задоволенні клопотання представника позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з тим, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується у зв'язку з існуванням об'єктивних причин неможливості прибуття особи до суду. Так, заявником вказаного клопотання є юридична особа, яка не надала суду належних обгрунтувань неможливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.08.2016 ПАТ «Браїлівське» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., якою просило визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, права оренди за ТОВ «Агротал» земельних ділянок у кількості 180.
Під час розгляду скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено, що у період 2010 та 2011 років, між ПАТ «Браїлівське» та фізичними особами-власниками земельних ділянок укладались договори оренди землі строком на 5 років, зареєстровані у відділі Державного комітету України по земельних ресурсах у Жмеринському районі Вінницької області.
Згідно з даними Державного реєстру прав з 25.10.2015 по 07.07.2016, державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Скрупською О.В. та приватним нотаріусом Кметюк С.А., приймались рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав вносились записи про право оренди за ТОВ «Агротал» на земельні ділянки, фізичних осіб-власники яких укладали договори з ПАТ «Браїлівське».
Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016 складено висновок від 16.11.2016, яким скаргу останнього задоволено частково та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. та державним реєстратором Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області Скрупською О.В. стосовно права оренди за ТОВ «Агротал» земельних ділянок в кількості 165.
Наказом Міністерства юстиції України від 23.11.2016 № 3312/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., згідно висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 16.11.2016.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного:
- оскільки, Комісія є органом, що входить до структури Міністерства юстиції України, виконує консультативно-дорадчі функції, за результатами своєї роботи приймає рішення у вигляді висновків, які містять рекомендаційний характер, не породжують прав та обов'язків для їх суб'єктів, то вони не можуть бути предметом самостійного оскарження в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, позовні вимоги про скасування висновку (рішення) від 16.11.2016 Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України задоволенню не підлягають;
- щодо посилань позивача на наявність заборони, визначеної ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2016, суд вказав, що вказана заборона встановлена Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Вінницькій області вчиняти, крім того, відповідачем-1 не вчинялось жодних дій на реєстрацію договорів оренди на користь ТОВ «Агротал», як передбачено ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2016 по справі № 902/536/15;
- під час прийняття оскаржуваного рішення, Комісія не виконала обов'язку щодо перевірки дотримання вимог законів щодо строків подання скарги та не вирішила питання щодо відмови у розгляді скарги без розгляду її по суті, у зв'язку з порушенням вимог Законів щодо строків подання скарги;
- відповідачем не надано належних доказів розміщення повідомлення про засідання Комісії на офіційному інтернет сайті, а також направлення ТОВ «Агротал» копії скарги та доданих до неї документів, як і надіслання спірних висновку (рішення) від 16.11.2016 Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України від 23.11.2016 № 3312/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів звертає увагу на те, що виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою ТОВ «Агротал» із висновками (рішенням) від 16.11.2016 Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, прийнятим за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016, на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А.; та наказом Міністерства юстиції України № 3312/5 від 23.11.2016 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийнятий на підставі Висновку (рішення) від 16.11.2016 Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, прийнятим за результатами розгляду скарги ПАТ «Браїлівське» від 23.08.2016, на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А.
Тобто, на переконання колегії суддів, позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Наслідком поновлення таких прав, може бути відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Агротал», прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А., що були скасовані наказом Міністерства юстиції України № 3312/5 від 23.11.2016.
Ураховуючи те, що позовні вимоги в даній справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем зареєстрованого права оренди земельних ділянок, і можуть впливати на майнові права та інтереси як позивача так і третьої особи, колегія суддів, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Фактично, за позовними вимогами про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, за наслідком задоволення яких, приводять до вирішення питання про право оренди земельних ділянок за позивачем.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 813/1362/16, 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17.
При цьому, варто врахувати, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції».
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитись із запропонованим підходом.
Колегія суддів переконана, що цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури його прийняття (дотримання строку на звернення зі скаргою, обставини повідомлення всіх заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги), але й правомірності набуття права оренди земельних ділянок та відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.
За таких обставин, на думку колегії суддів, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано певні реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже, й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже, підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує його ведення.
Колегія суддів також не залишає поза увагою й те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав. Зважаючи на суттєвість цього ризику, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою наявності в заінтересованих осіб права на оренду земельних ділянок.
У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельних ділянок. За аналогічних обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а дійшла висновку, що з огляду на суб'єктний склад сторін спору його слід розглядати за правилами господарського чи цивільного судочинства. Суд не вбачає підстав для відступлення від даної позиції.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково відніс розгляд справи до юрисдикції адміністративного судочинства, не врахувавши при цьому, характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, з огляду на що, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при помилковому застосуванні норм процесуального права, а тому, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 319, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 - скасувати.
Провадження у справі № 826/19696/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротал» до Міністерства юстиції України, Департаменту державної реєстрації та нотаріату, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Браїлівське», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови складено 01.11.2019.