Справа № 620/1268/19 Головуючий у І інстанції - Падій В.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
31 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.02.2019 року № 0009335105 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 567789,59 грн. (нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 46666,67 грн. за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 15 (номер коригованої податкової накладної від 31.12.2018 року № 241 на суму 466666,67 грн.); нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 521122,92 грн. за затримку реєстрації зведеної податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 на суму 5211229,17 грн.).
Обґрунтовуючи вимоги, Позивачем зазначено, що з метою реєстрації податкових накладних в межах строку, встановленого Податковим кодексом України для реєстрації таких накладних, платником податку були вчинені всі необхідні дії, однак податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, у порушення вимог абзацу 10 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, в межах операційного дня, коли податкові накладні відправлені на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних, Державною фіскальною службою України квитанції про прийняття (неприйняття або зупинення їх реєстрації) позивачу надіслано не було. Позивач вважає, що не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з причин, не залежних від платника податку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.02.2019 року № 0009335105 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 567789 (п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 59 коп. (нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 46666 (сорок шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 15 (номер коригованої податкової накладної від 31.12.2018 року № 241 на суму 466666 (чотириста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп.; нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 521122 (п'ятсот двадцять одна тисяча сто двадцять дві) грн. 92 коп. за затримку реєстрації зведеної податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 на суму 5211229 (п'ять мільйонів двісті одинадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 17 коп.).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДФС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій створений Державною службою України з надзвичайних ситуацій України, що підтверджується його Статутом, затвердженим 28.10.2016 року головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій України (а.с.16-23).
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області проведено камеральну перевірку Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних за період липень 2017 року, грудень 2018 року.
За результатами перевірки складено акт дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.01.2019 року № 128/25-01-51-05/33965532 (а.с.25).
Актом встановлено, що Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій порушено пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема, реєстрація податкової накладної від 31.12.2018 № 447 та розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснена з порушенням терміну їх реєстрації на два та один календарних днів (а.с.25).
Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій 04.02.2019 року направлені ГУ ДФС у Чернігівській області заперечення до акту камеральної перевірки, в яких останній не погодився з висновками, викладеними в акті камеральної перевірки з підстав, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції. Відповідно до квитанції податкова накладна від 31.12.2018 року № 447 була доставлена до центрального рівня податкового органу 14.01.2019 року о 15 год. 12 хв., а квитанція про неприйняття податкової накладної надійшла до позивача тільки 16.01.2019 року о 15 год. 22 хв. Розрахунок коригування від 31.12.2018 року № 15 відповідно до квитанції було доставлено до центрального рівня податкового органу 15.01.2019 року о 08 год. 36 хв.; повідомлення про неприйняття розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 надійшло позивачу тільки 16.01.2019 року о 16 год. 05 хв., а тому вважає, що оскільки протягом операційного дня платник податку не отримав квитанцій, що підтверджують прийняття або неприйняття податкової накладної, а тому спірні податкова накладна та розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області листом від 14.02.2019 року № 2328/10/25-01-51-05-15 повідомило Позивача, що заперечення до акта камеральної перевірки розглянуті та зроблено висновок, що аргументи викладені в запереченнях не є обґрунтованими та не можуть бути враховані для визначення результатів перевірки, а тому висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 29.01.2019 року № 128/25-01-51-05/33965532, залишені без змін.
На підставі акта камеральної від 29.01.2019 року № 128/25-01-51-05/33965532 ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року № 0009335105 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 567789 (п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 59 коп. (нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 46666 (сорок шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 15 (номер коригованої податкової накладної від 31.12.2018 року № 241 на суму 466666 (чотириста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп.; нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 521122 (п'ятсот двадцять одна тисяча сто двадцять дві) грн. 92 коп. за затримку реєстрації зведеної податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 на суму 5211229 (п'ять мільйонів двісті одинадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 17 коп.) (а.с.35, 36).
Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій 21.02.2019 року подано скаргу № 90/01-37/660 на податкове повідомлення - рішення від 18.02.2019 року № 0009335105 до Державної фіскальної служби України (а.с. 37-40).
Рішенням про результати розгляду скарги від 18.04.2019 року № 18309/6/99-99-11-06-01-25 ДФС України податкове повідомлення - рішення від 18.02.2019 року № 0009335105 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.41-42).
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що наявні матеріали справи підтверджують своєчасність подання Позивачем податкової накладної від 31.12.2018 року № 477 та розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач отримав квитанції про не прийняття вказаних документів відповідно 16.01.2019 року, жодних інших квитанцій протягом 14.01.2019 року - 15.01.2019 року Позивачем не було отримано, що свідчить про невчинення контролюючим органом необхідних дій щодо направлення Позивачу протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки програмне забезпечення контролюється ДФС, на яку платник податку не має впливу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пункт 201 ПК України встановлює, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Позивачем направлено до центрального рівня податкового органу на реєстрацію податкову накладну від 31.12.2018 року № 447 14.01.2019 року о 15:12:38, що підтверджується квитанцією № 1, а квитанція про неприйняття податкової накладної надійшла до позивача тільки 16.01.2019 року о 15 год. 22 хв. (а.с. 43); розрахунок коригування від 31.12.2018 року № 15 відповідно до квитанції № 1 було доставлено до центрального рівня податкового органу 15.01.2019 року о 8:36:12, повідомлення про неприйняття розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 надійшло позивачу тільки 16.01.2019 року о 16 год. 05 хв.
Представником Відповідача не заперечується обставина того, що податкова накладна від 31.12.2018 року № 447 була направлена Позивачем 14.01.2019 року о 15:12:38, а розрахунок коригування від 31.12.2018 року № 15 було доставлено до центрального рівня податкового органу 15.01.2019 року о 8:36:12.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з підстав несвоєчасного отримання Позивачем квитанцій Відповідача про неприйняття податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 та розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15.
При цьому, Позивач стверджує, що отримав вищевказані квитанції Відповідача тільки відповідно 16.01.2019 року о 15 год. 22 хв. та 16.01.2019 року о 16 год. 05 хв., а тому не зміг своєчасно виправити документи та повторно їх направити у строк, передбачений ПК України, а отже відсутня вина позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.
Між тим, Відповідач вказує на те, що квитанції про неприйняття документів були сформовані ним своєчасно, з дотриманням вимог ПК України, зокрема, квитанція № 1 про неприйняття податкової накладної від 31.12.2018 року № 447, у зв'язку з наявністю помилок, сформована 14.01.2019 року о 15:12:38 та відправлена Позивачу автоматично в цей же час, проте Позивачем вона не була прийнята своєчасно, а тільки 16.01.2019 року в 15:22.
Квитанція № 1 про неприйняття розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 у зв'язку з виявленими помилками була сформована 15.01.2019 року о 08:36:12 і автоматично була направлена Позивачу в цей же час, проте Позивачем вона також не була прийнята своєчасно, а тільки 16.01.2019 року о 16:05.
Разом з цим, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Так, згідно з положеннями пунктів 2 - 4 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
За приписами пунктів 10 та 11 Порядку № 1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 14 Порядку № 1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
В Порядку № 1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної», натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Аналіз наведених норм законодавства дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися тільки в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Крім тог, основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827 (далі - Порядок № 557).
Так, відповідно до пунктів 8, 9, 11 Розділу II. Загальні вимоги щодо електронного документообігу Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Водночас, наявні матеріали справи підтверджують своєчасність подання Позивачем податкової накладної від 31.12.2018 року № 477 та розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З інформації з програмного забезпечення «Медок» «Властивості документа» податкова накладна від 31.12.2018 року № 447 та «Властивості документа» Розрахунок коригування від 31.12.2018 року № 15 випливає, що Позивач отримав квитанції про не прийняття вказаних документів відповідно 16.01.2019 року, жодних інших квитанцій протягом 14.01.2019 року - 15.01.2019 року Позивачем не було отримано, що свідчить про невчинення контролюючим органом необхідних дій щодо направлення позивачу протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки програмне забезпечення контролюється ДФС, на яку платник податку не має впливу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість нарахованого штрафу відповідно до статті 120-1 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 та розрахунку коригування від 31.12.2018 року № 15, що свідчить про протиправність податкового повідомлення - рішення від 18.02.2019 року № 0009335105 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 567789 (п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 59 коп. (нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 46666 (сорок шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп. за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 15 (номер коригованої податкової накладної від 31.12.2018 року № 241 на суму 466666 (чотириста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп.; нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 521122 (п'ятсот двадцять одна тисяча сто двадцять дві) грн. 92 коп. за затримку реєстрації зведеної податкової накладної від 31.12.2018 року № 447 на суму 5211229 (п'ять мільйонів двісті одинадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 17 коп.), оскільки Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи зазначений акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до Позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Крім того, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що Головне управління ДФС у Чернігівській області не здійснює адміністрування Єдиного реєстру податкових накладних.
Проте, колегія суддів наголошує на тому, що притягаючи платника податків до відповідальності, контролюючий орган зобов'язаний перевірити всі обставини, що можуть вплинути на його рішення, особливо ті, що виключають відповідальність такого платника.
Окрім того, незабезпечення центральним органом виконавчої влади дотримання певних процедур, не може бути виправданням рішень та дій підпорядкованих йому органів, які прийняті (вчинені) у зв'язку із недотриманням таких процедур, на які платник податку не взмозі самостійно впливати.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах підтримав Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 806/2219/16.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління ДФС у Чернігівській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Повний текст складено 01.11.2019 року.