П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1587/19
Категорія: 106020000 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 25.07.2019 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Рощіній К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року, з урахуванням базового місяця з моменту зарахування до списків особового складу частини та встановлення посадового окладу 10 грудня 2010 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що має право на індексацію грошового забезпечення, яка в період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року відповідачем не проводилася, а аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та коштів, як причини невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що порядком проведення індексації грошових доходів населення не передбачений механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди, тому підстави для нарахування та виплати індексації за попередні періоди відсутні. Проведення індексації перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року, зобов'язання провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року, з урахуванням базового місяця з моменту зарахування до списків особового складу частини та встановлення посадового окладу 10 грудня 2010 року - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 червня 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що базовий місяць повинен бути встановлений з часу зарахування до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , з 10 грудня 2010 року, оскільки після переведення на вищі посади під час проходження служби посадові оклади не збільшувались на суму індексації.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
Позивач проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 на різних посадах.
Наказом командувача 299 бригади тактичної авіації від 30 травня 2017 року №20-РС позивача звільнено з військової служби в запас за п."а" ч.6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом т.в.о. командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 14 червня 2017 року №173 позивача виключено зі списків особового складу частини.
За зверненням позивача 22 квітня 2019 року відповідачем видана інформація про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за 2015 рік, а також лист про відсутність підстав для нарахування індексації за період з 01 січня 2016 року по 21 серпня 2017 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Разом з тим, суд першої інстанції вважав необґрунтованою вимогу позивача про врахування базового місяця - з моменту зарахування до списків особового складу частини та встановлення посадового окладу 10 грудня 2010 року, оскільки встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" - належить до повноважень відповідача.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ч.2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.п.2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак предметом апеляційного оскарження є судове рішення в частині відмови позивачу у задоволені вимоги про визначення базового місяця індексації - 10 грудня 2010 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому судова колегія не надає правової оцінки рішенню суду в цілому.
З приводу доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно ч.2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене судова колегія доходить висновку, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи.
Рішенням суду першої інстанції поновлено порушене право позивача та визнано протиправною відмову відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення та зобов'язано відповідача провести такі перерахунок та виплату.
Судова колегія зазначає, що саме в процесі виконання рішення суду першої інстанції відповідачем, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Таким чином, відповідачем, на теперішній час, не вчинялося будь яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
Судова колегія зазначає, що захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.
Зважаючи на наведене, судова колегія вважає необхідним зазначити, що вимоги позивача про встановлення базового місяця з якого проводиться індексація грошового забезпечення є передчасною та задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325; ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.