31 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3573/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/3573/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі №160/3573/19 - скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 з огляду на мотиви викладені у цій постанові. У задоволені позову в іншій частині відмовлено.
18 жовтня 2019 року Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області звернулося до суду з заявою про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/3573/19, а саме, яке рішення ГУНП в Дніпропетровській області повинно прийняти за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справи України від 11 січня 2016 року №4 з огляду на мотиви викладені у постанові.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає про те, що не зрозуміло яке рішення зобов'язано прийняти відповідача про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу чи рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 254 КАС України передбачає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Зазначена стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Таким чином, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Водночас, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
В заяві про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/3573/19 відповідач просить її роз'яснити, зазначивши яке рішення ГУНП в Дніпропетровській області повинно прийняти за результатами розгляду заяви про відмову чи про задоволення такої виплати.
Суд зазначає, що резолютивна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року містить висновок щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 з огляду на мотиви викладені у цій постанові.
При цьому, резолютивна частина вищезазначеної постанови не містить висновку, яке рішення ГУНП в Дніпропетровській області повинно бути прийнято за результатами розгляду заяви позивача.
Враховуючи те, що роз'ясненню підлягає лише резолютивна частина судового рішення, проте постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року не містить висновку, яке рішення ГУНП в Дніпропетровській області повинно бути прийнято за результатами розгляду заяви позивача, підстав для роз'яснення питання порушеного відповідачем у поданій заяві не має.
Суд зазначає, що резолютивна частина постанови викладена послідовно, логічно та не містить неясності чи незрозумілості, що б могло бути наслідком неправильного її виконання, при цьому відповідач не зазначає в чому полягає незрозумілість саме її резолютивної частини для нього.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що заява відповідача фактично зводиться до його незгоди з мотивами прийняття постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, проте така незгода не може бути вирішена шляхом роз'яснення судового рішення.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що заява Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/3573/19 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.254 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/3573/19.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 31 жовтня 2019 року.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко