справа № 1.380.2019.003270
21 жовтня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Заставного Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (надалі - Відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Відповідач 2), в якому просить суд зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12.02.2015 № 010-13999-120215.
Ухвалою від 04.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
29.07.2019 від Відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 34-39).
29.07.2019 від представника Позивача надійшли письмові пояснення (арк. справи 51-53).
12.09.2019 від Відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова В.В. надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 58-61).
Ухвалою від 19.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача 1 про закриття провадження у справі № 1.380.2019.003270.
Ухвалою суду від 18.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
23.09.2019 на адресу суду від представника Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (арк. справи 77-80).
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 12.02.2015 між Позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 010-13999-120215. Разом з тим зазначає, що12.02.2015 на особовий рахунок зараховано кошти в сумі 7800,00 доларів США, з рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_3 , що підтверджується дорученням в іноземній валюті фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 12.02.2015 № 45782090. Вказує на те, що 02.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про ліквідацію АТ «Дельта банк», процедура якої розпочата 05.10.2015. Позивач стверджує, що 04.12.2015 отримав через відділення АТ «Укрексімбанк» 792,85 грн. відсотків за договором банківського вкладу та повідомлення про відсутність інформації щодо виплати решти гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку.
Крім того Позивач зазначає, що 23.09.2015 на його адресу представником ПАТ «Дельта банк» Сичевською Ю.К. скеровано повідомлення про нікчемність правочину, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наголошує, що оскільки Великою Палатою Верховного Суду неодноразово розглядались аналогічні спори за участю Відповідачів (в тому числі за вкладами «Найкращий від Миколая») та було сформовано ряд правових позицій, тому 05.06.2019 Позивач звернувся до Відповідача 1 із вимогою подати до Відповідача 2 додаткову інформацію щодо Позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Однак 21.06.2016 представником Позивача отримано відповідь від 14.06.2019 № 2736/5, в якій Відповідач 1 вказує на відсутність правових підстав для включення даних Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у зв'язку із нікчемністю договору банківського вкладу. На думку Позивача, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. протиправно не надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За таких обставин Позивач вважає, що дії Відповідача 1 є неправомірними та порушують його право на отримання банківського вкладу.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надіслав відзив на позовну заяву (арк. справи 34-39), згідно з яким просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Зазначає, що Фондом включено Позивача до загального реєстру гарантування на ту суму, яка була визначена уповноваженою особою Фонду, а саме - 792,85 грн., яку Позивач отримав 04.12.2015 в АТ «Укрексімбанк». Вказує на те, що з матеріалів позовної заяви не вбачається жодних доводів та доказів, наведених в обґрунтування протиправних дій, бездіяльності або рішень, вчинених з боку Фонду гарантування. Вважає, що в даному випадку відсутня та не доведена вина Фонду у відсутності Позивача в реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Крім цього наголошує, що згідно з правовою позицією судді Великої Палати Верховного Суду, викладеної в окремій думці у справі № 826/1476/15 Фонд чи його уповноважена особа можуть віднести до нікчемних як договір банківського вкладу, так і правочини, які пов'язані із залученням коштів на банківський рахунок вкладника. Також Відповідач 2 у вказаному відзиві стверджує, що нікчемним правочин є не в силу рішення Уповноваженої особи та не з моменту прийняття такого рішення, а є нікчемним в силу Закону та з моменту укладення (проведення) правочину.
Відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. подав відзив на позовну заяву (арк. справи 58-61). Зазначає, що не погоджується з вимогами позовної заяви та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Посилаючись на пункт 8 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вказує на те, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Вважає, що уповноважена особа Фонду застосувала у своїй діяльності норми статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виключно в період тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк».
23.09.2019 від представника Позивача надійшла відповідь на відзив (арк. справи 77-80), в якій зазначає, що жодних підстав щодо не включення даних Позивача до переліку вкладників та не подання інформації щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12.02.2015 № 010-13999-120215 у Відповідача 1 не має.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, не забезпечив у судове засідання явки уповноваженого представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
12.02.2015 між ОСОБА_2 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ «Дельта Банк» (Банк), з іншого сторони, укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 010-13999-120215 (арк. справи 19).
Згідно з пункту 1.2 зазначеного Договору, сума вкладу складає 7800,00 доларів США.
Відповідно до пункту 1.3 Договору, вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього Договору, та по 11.08.2015, включно.
Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
12.02.2015 між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 010-13999-120215 від 12.02.2015 (арк. справи 20).
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 1 сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в такій редакції: « 1.8. зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.».
12.02.2015 відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45782090 від 12.05.2015 з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_3 на вкладний депозитний рахунок Позивача за договором № 010-13999-120215 зараховано кошти в сумі 7800,00 доларів США (арк. справи 21).
Згідно з листом тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 № 8821/1174 Позивачу, за підписом представника АТ «Дельта Банк» Сичевської Ю.К. надіслано повідомлення про нікчемність правочину (арк. справи 24), в якому повідомлено про наступне.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 про запровадження в банку з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк». Керуючись статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повідомлено Позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 010-13999-120215 від 12.02.2015, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк», згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
04.12.2015 Позивач отримав через відділення АТ «Укрексімбанк» 792,85 грн. відсотків за договором банківського вкладу, що підтверджується копією заяви на видачу готівки від 04.12.2015 № 21778 (арк. справи 22) та копією заяви на отримання переказу (арк. справи 23).
05.06.2019 представник Позивача звернулася із заявою № 06/19 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., в якій просила невідкладно подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215 (арк. справи 25-28).
За результатами розгляду заяви уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В., листом від 14.06.2019 № 2736/5 повідомив представника Позивача про відсутність підстав для включення даних ОСОБА_2 згідно з договором «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (арк. справи 29). Така відмова мотивована тим, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215, укладений між гр. ОСОБА_2 та Банком, є нікчемним відповідно до п. 7 частини 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Незгода Позивача з відмовою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215, стала підставою звернення ОСОБА_2 до суду.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
При цьому, відповідно до частини 6 цієї статті уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з частиною 5 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Згідно з пунктами 2, 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
За змістом частини 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції до 12.08.2015, до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015 № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Суд встановив, що 12.02.2015 між ОСОБА_2 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ «Дельта Банк» (Банк), з іншого сторони, укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 010-13999-120215.
Згідно з пункту 1.2 зазначеного Договору, сума вкладу складає 7800,00 доларів США.
12.02.2015 відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45782090 від 12.05.2015 з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_3 на вкладний депозитний рахунок Позивача за договором № 010-13999-120215 зараховано кошти в сумі 7800,00 доларів США.
Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних банків та заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 51 про запровадження в банку з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015 прийнято рішення № 71 «Про внесення змін до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51» та тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
Листом тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 № 8821/1174 Позивачу, за підписом представника АТ «Дельта Банк» Сичевської Ю.К. надіслано повідомлення про нікчемність правочину, в якому повідомлено Позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 010-13999-120215 від 12.02.2015, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк», згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, ПАТ Дельта Банк віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150, тоді як депозитний договір з Позивачем укладений 12.02.2015, тобто до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком.
Окрім того, постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для Національного банку України.
Суд звертає увагу, що під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 прийшла до висновку про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що поняття подрібнення вкладів, розбивка вкладів, вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під подрібненням чи розбивкою розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін в силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Крім того, як зазначалося вище згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 1 сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в такій редакції: «1.8. зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.».
Відповідно до частини 1 статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Отже, додатковою угодою № 1 до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 010-13999-120215 від 12.02.2015 знято обмеження щодо надходження коштів на рахунок Позивача шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента.
Доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених частиною 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відмови у відшкодуванні коштів по рахунку Позивача, Відповідачем не надано, а суд не встановив.
Як видно з платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45782090 від 12.05.2015 зарахування коштів на вкладний депозитний рахунок Позивача за договором № 014-13999-120215 відбулось шляхом перерахування з поточного рахунку ОСОБА_3
Відтак Позивач та ПАТ «Дельта Банк» самим договором визначили, що кошти можуть бути перераховані з відкритого поточного рахунку або внесені через касу, а тому у Відповідача були відсутні підстави вважати операції за договором банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 № 010-13999-120215 такими, що здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок та не передбачали фактичного переміщення реальних грошових коштів, а також визнавати договір нікчемним.
Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку. Жодних доказів того, що при укладенні типового договору банківського вкладу Позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку Відповідачами не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому Позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. не наведено правових підстав для невключення Позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, Позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і неподання інформації про Позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12.02.2015 № 010-13999-120215.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
Закріплений у частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо посилання Відповідача 1 на порушення строку звернення Позивача до суду з таким позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Як видно з матеріалів справи, 05.06.2019 представник Позивача звернулася із заявою № 06/19 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., в якій просила невідкладно подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215.
За результатами розгляду заяви уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В., листом від 14.06.2019 № 2736/5 повідомив представника Позивача про відсутність підстав для включення даних ОСОБА_2 згідно з договором «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Отже, про порушення свого права, зокрема, щодо не включення даних ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, Позивач довідався з листа Відповідача 1 від 14.06.2019 № 2736/5, надісланого представнику Позивача та 27.06.2019 направив поштою до суду позовну заяву, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті.
Таким чином, посилання Відповідача 1 на те, що Позивач пропустив строк звернення до суду, визначений у статті 122 КАС України є хибним, оскільки Відповідач повідомив представника Позивача про відсутність підстав для включення даних ОСОБА_2 згідно з договором «Найкращий від Миколая» від 12.02.2015 № 010-13999-120215 до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду листом від 14.06.2019 № 2736/5, а позовну заяву подано Позивачем 27.06.2019, тобто в межах шестимісячного строку, тому немає підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Щодо судових витрат, суд вважає, що такі слід стягнути на користь Позивача, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Під час звернення до суду ОСОБА_2 сплатив судовий збір в сумі 768,40 грн., що квитанцією № 0.0.1394640610.1 від 27.06.2019 (арк. справи 4).
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (місцезнаходження: 01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 38) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ: 21708016) додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 12.02.2015 № 010-13999-120215.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ: 21708016) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31.10.2019.
Суддя Мричко Н.І.