справа №1.380.2019.003092
22 жовтня 2019 року зал судових засідань №6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Староста М.М.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача Павелчака Я.О. , Дяченка О.В . ,
представника відповідача Семена В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Середи Валерія В'ячеславовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання наказу про звільнення неправомірним та поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Середи Валерія В'ячеславовича (місцезнаходження: пл.Григоренка, 2, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл.Григоренка, 2, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), в якій просить:
-визнати наказ начальника ГУ НП у Львівській області №711 від 27.02.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади за п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ незаконним та поновити на посаді старшого інспектора - криміналіста СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що службове розслідування, на підставі якого прийнятий наказ №711 від 27.02.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Сихівського ВП ГУНП", проведено необ'єктивно та упереджено, без належної перевірки медичних документів та надуманих поясненнях працівників поліції. Також зазначає, що процедуру, яку працівники ВІОЗ УКЗ ГУНП у Львівській області намагались застосувати до неї на робочому місці для виявлення чи спростування на їх думку її перебування з ознаками алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» являється незаконною, оскільки степінь наявності в організмі алкоголю визначається виключно фахівцями-медиками в закладі охорони здоров'я. А «Драгер» використовується виключно в органах Державтоінспекції при фіксації порушень правил дорожнього руху. Окрім того, вказує на те, що саме 21.01.2019 у медичному закладі в неї діагностували гіпертонічний криз. Відтак, вважає своє звільнення з посади незаконним та просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 04.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 09.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Від відповідача, Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що службовим розслідуванням повно та всебічно досліджено обставини, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, враховано характеристику ОСОБА_1 , пояснення осіб та відеоматеріали. Також вказує на те, що з матеріалів справи слідує, що аналіз крові на етанол було зроблено на наступний день після того як мала місце подія за участі позивача. Окрім того зазначає, що 21.01.2019 на ОСОБА_4 складено акт про виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, що підтверджується також і поясненнями працівників поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Відтак, вважає, що наказ начальника ГУ НП у Львівській області №711 від 27.02.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади винесений правомірно, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні заперечив позов, просив відмовити в його задоволенні.
Відповідач начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Середа Валерій В'ячеславович в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, її представників, представника відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З грудня 2016 року ОСОБА_1 була призначена на посаду старшого інспектора-криміналіста СВ Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
27.02.2019 наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №711 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Сихівського ВП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції і Присяги поліцейського, вимог п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 та п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у перебуванні на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, до старшого інспектора - криміналіста СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції Шимкової Людмили Олександрівни (0063709) застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 19.02.2019 року, проведений на підставі наказу ГУНП від 21.01.2019 року № 248 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором-криміналістом СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Шимковою Л.О.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 21.01.2019 року о 09.30 год. до ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області надійшла інформація, про можливу причетність до дорожньо-транспортної пригоди працівника поліції, а саме о 09:00 по вул. Героїв Майдану у м. Львові відбулась ДТП за участю автомобілів «Вольцваген-Тігуан», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 та «КІА РІО», д.н.з. НОМЕР_3 водій якого, особа жіночої статті, до прибуття наряду поліції, залишивши автомобіль з місці пригоди втекла. В наслідок зіткнення автомобілів, ніхто тілесних ушкоджень не отримав (ЄО Франківського ВП від 21.01.2019 № 1084).
Також встановлено, що автомобіль «КІА РІО», д.н.з. НОМЕР_3 належить старшому інспектору - криміналісту СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітану поліції Шимковій ОСОБА_9 Олександрівній, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Вінниця, одруженої, освіта вища, у 2009 році закінчила ЛьДУВС, проходила службу в органах внутрішніх справ України з 15.08.2005 по 06.11.2015, у Національній поліції України - з 07.11.2015, на посаді - з 01.12.2016, діючих дисциплінарних стягнень немала, наказом ГУНП від 28.12.2017 № 5097 «Про організацію роботи інспекторів ВКЗ СУ, техніків криміналістів і інспекторів-криміналістів слідчих підрозділів ГУНП», місцем несення служби на час чергування, згідно графіку, визначено службове приміщення за адресою: м. Львів вул. С. Бандери, 1.
Виїздом працівників ВІОС УКЗ старшого інспектора з ОД майора поліції ОСОБА_10 .В. та старшого інспектора капітана поліції Сороки В.М., за місцем служби капітана поліції ОСОБА_1 , у кабінеті № 38, адміністративної будівлі по вул. С. Бандери, 1, м. Львова, була виявлена остання з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" ОСОБА_1 відмовилась про, що за участі її керівників був складений відповідний акт №180/13-2019 від 21.01.2019.
Про причетність ОСОБА_1 до вищевказаної ДТП було повідомлено Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції НП України.
Працівникам Управління патрульної поліції у Львівській області, які прибули у приміщення, за місцем проходження служби ОСОБА_1 , остання повідомила їм про свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди. Після чого, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі, на що остання відмовилась, та повідомила, що їй погано та викликала швидку медичну допомогу.
Медичними працівниками, ОСОБА_1 був встановлений гіпертонічний криз (тиск 180/100). У подальшому, каретою швидкої допомоги, ОСОБА_1 , доставлено у Комунальну міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги по вул. І. Миколайчука, 9, де її було госпіталізовано у терапевтичне відділення.
Опитана з даного приводу старший інспектор - криміналіст СВ Сихівського ВП ГУНІІ у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснила, що 21.01.2019 будучи згідно графіку на денному чергуванні їхала на роботу на своєму автомобілі. Спускаючись по вул. Героїв Майдану униз, вона відчула різкий біль у голові та слабість у всьому тілі. На даному відрізку дороги не було місця для паркування, а її стан був близький до втрати свідомості у зв'язку із цим ОСОБА_1 була змушена зупинити автомобіль на проїжджій частині. При цьому ДТП вона не вчиняла. Оскільки у мобільному телефоні ОСОБА_1 сів заряд батареї і вона знаходилась неподалік роботи, то вона залишила автомобіль, щоб піти і викликати собі швидку медичну допомогу. Прийшовши на роботу ОСОБА_1 попросила колегу по роботі ОСОБА_11 забрати її автомобіль з проїжджої частини та намагалась викликати швидку допомогу. За кілька хвилин після цього на роботу до ОСОБА_1 прибули працівники ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області, які запропонували їй пройти тест на газоаналізаторі «Драгер», однак вона відмовилась оскільки її стан на цей момент був критичним і вона потребувала невідкладної швидкої медичної допомоги, а також ОСОБА_1 повідомила, що не довіряє даним вказаного пристрою. Також ОСОБА_1 зазначила, що жодних алкогольних напоїв 20.01.2019 та 21.01.2019 не вживала.
Опитаний з даного приводу начальник ВКЗ СУ ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що 21.01.2019 зранку біля 09.20 год. до нього на мобільний телефон зателефонував старший інспектор ВКЗ СУ майор поліції ОСОБА_7 , який згідно графіку заступив на добове чергування, та повідомив, що старший інспектор-криміналіст СВ Сихівського ВП капітан поліції ОСОБА_1 , не прибула на денне чергування з 09:00 до 18:00 згідно графіку несення служби. Після вказаної телефонної розмови, ОСОБА_12 почав телефонувати на мобільний телефон до ОСОБА_1 однак зв'язок і з нею був відсутній. У подальшому, близько 10:00 год. до нього знову зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_1 прибула на роботу, і перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Крім цього, ОСОБА_7 додав, що йому стало відомо, зі слів ОСОБА_1 , що вона цього ж дня вчинила ДТП по вул. Героїв Майдану у м. Львові, та залишила місце події. Після цього він про дану подію доповів начальнику СУ ГУНП полковнику поліції ОСОБА_13 та повідомив ВІОС УКЗ ГУНП. У подальшому він знаходився у своєму службовому кабінеті, де чекав працівників ВІОС УКЗ котрим пояснив про відомі йому обставини події і провів у кабінет, де перебувала ОСОБА_1 Будучи у вказаному кабінеті ОСОБА_5 побачив, що капітан поліції ОСОБА_1 дійсно перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки з порожнини рота було чути запах алкоголю. Працівниками ВІОС УКЗ ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак остання від цього відмовилася. Також у даний кабінет прибули працівники УПП у Львівській області, які прибули за повідомленням про ДТП, до якого могла бути причетна ОСОБА_1 Працівники УПП теж запропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від цього відмовилась.
Також були опитані заступник начальника ВКЗ СУ ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_6 та старший інспектор майор поліції ОСОБА_7 , які пояснили, що у ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння, почервоніння очей, темп розмови був сповільнений, а з ротової порожнини відчувався запах алкоголю, жестикуляція, поведінка і рухи були їй не характерні, остання вела себе неадекватно та агресивно.
Окрім того, під час службового розслідування оглядом відеоматеріалів із нагрудних камер, наданих у УПП у Львівській області ДПП НП України встановлено, що 21.01.2019 працівникам УПП у Львівській області, які прибули, за місцем проходження служби ОСОБА_1 за адресою м. Львів, вул. С.Бандери , 1, у службовому кабінеті остання повідомила, що дійсно керувала автомобілем марки «Кіа-Ріо», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору та порушуючи правила дорожнього руху, скоїла дорожньо-транспортну пригоду (створила аварійну ситуацію) по вул. Героїв Майдану у м. Львові із автомобілем марки «Фольксваген - Тігуан», д.н.з. НОМЕР_2 . Та під час цього у неї виник конфлікт із водієм даного автомобіля, в результаті якого ОСОБА_1 покинула місце події та пішла на роботу. Також на відеозаписі зафіксовано відмову капітана поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі. Свою відмову остання мотивувала тим, що не довіряє пристрою і що самостійно звернеться у медичний заклад для встановлення вмісту етанолу у її крові, також ОСОБА_1 повідомила, що у неї погіршився стан здоров'я та викликала швидку медичну допомогу. Після чого, ОСОБА_1 було бригадою ШМД госпіталізовано у Клінічну лікарню швидкої медичної допомоги м. Львова з діагнозом «гіпертонічний криз».
Позивач, не погоджуючись з висновками службового розслідування та вищевказаним наказом про звільнення з посади, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Згідно статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила №1179), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" № 2337-VIII від 15.03.2018р. (далі - Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", набрав чинності 07.10.2018 року): службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У відповідності до ст. 11 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України": за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно положень ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Тобто, єдиним правовим механізмом перевірки фактів вчинення дисциплінарного проступку є службове розслідування.
Також, суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вже встановлено судом, підставою для звільнення ОСОБА_1 слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.01.2019 року № 248 за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором-криміналістом СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Шимковою Л . О.
Так, службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 21.01.2019, за місцем її служби по вул.С.Бандери, 1, м.Львова, у кабінеті №38 перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», або в медичному закладі відмовилась, про що її керівниками було складено акт №180/13 «Про виявлення старшого інспектора криміналіста СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 на службі з ознаками алкогольного сп'яніння» від 21.01.2019.
Вказане підтвердили і свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , допитані в судовому засіданні, які надали суду аналогічні пояснення, викладені у висновках службового розслідування. Зазначили, що 21.10.2019 року їм стало відомо про ДТП за участі ОСОБА_1 , яка відбулась близько 09.00-09.30 год., а також підтвердили, що остання з'явилась на роботу близько 10.00 год. та перебувала на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння. Окрім того, свідок ОСОБА_5 підтвердив, що позивач дійсно відмовилась пройти тест на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а наполягала, що самостійно звернеться до лікарів для здачі аналізу на вміст етанолу у її крові.
Факт відмови позивача проїхати до медичного закладу для здачі аналізу на вміст алкоголю в організмі підтверджується також і відеоматеріалами із нагрудних камер працівників Управління патрульної поліції у Львівській області, наданих відповідачем в судовому засіданні.
Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 здала аналіз крові на вміст етанолу в організмі.
За результатами токсикологічного дослідження №573 (почато аналіз 22.01.2019 о 10.30 год - закінчено 22.01.2019 о 13.00 год) етанол в крові ОСОБА_1 не виявлено.
Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1452/735 від 09.11.2015 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Також, Верховний Суд у постанові від 04.10.2018 за результатами розгляду справи №806/2272/16 зазначив, що за своєю специфікою стан алкогольного сп'яніння супроводжується лише тимчасовою зміною свідомості, викликаною дією етилового спирту на центральну нервову систему, з огляду на що як науковці, так законодавець дотримуються єдиної думки (позиції) та вказують, що з метою забезпечення достовірності результатів медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння, огляд особи повинен бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. В іншому випадку результати такого огляду слід вважати недійсними.
Відтак, враховуючи наведене, суд не приймає до уваги результати токсикологічного дослідження ОСОБА_1 , оскільки відбір крові у неї було взято 21.01.2019 о 16.30 год., а з ознаками алкогольного сп'яніння остання була виявлена близько десятої години ранку, що не відповідає вимогам положень вищезазначеного законодавства.
Окрім того, відповідно до роз'яснень наданих в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд повинен дати відповідну оцінку. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, факт наявності чи спростування ознак алкогольного сп'яніння може бути підтверджено також і іншими доказами.
Так, в даній справі перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння підтверджується висновками службового розслідування, показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , допитаних в судовому засіданні та відеоматеріалами із нагрудних камер працівників Патрульної поліції у Львівській області, переглянутими у судовому засіданні.
Позивач та її представники в судовому засіданні протилежного не довели.
А, відтак, суд відхиляє аргументи позивача щодо того, що в акті №180/13 «Про виявлення старшого інспектора криміналіста СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 на службі з ознаками алкогольного сп'яніння» від 21.01.2019, відсутній факт її відмови пройти перевірку на вміст алкоголю в крові в медичному закладі.
Відповідно до п.6 ч.2 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Таким чином, вказана норма містить чітку та однозначну заборону поліцейському перебувати на службі в нетверезому стані.
У зв'язку з цим, судом не беруться до уваги доводи позивача щодо наявності у неї гіпертонічного кризу та приймання нею заспокійливих ліків, оскільки таке не спростовує встановлення факту щодо її перебування на службі з ознаками алкогольного сп'яніння.
Тому посилання позивача на те, що її було госпіталізовано по стану здоров'я, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого №1932 від 21.01.2019, судом до уваги не беруться, оскільки госпіталізація ОСОБА_15 мала місце вже після факту її виходу на службу з ознаками алкогольного сп'яніння.
Також, з матеріалів справи встановлено, що позивачу останній раз призначались заспокійливі ліки ще у 2017 році, що підтверджується випискою з хвороби №1575 від 07.11.2017.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи співмірність виду дисциплінарного стягнення накладеного на позивача до вчиненого дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як встановлено судом, до позивача було застосовано такий вид стягнення, як звільнення з посади.
Згідно з службовими характеристиками, наданими начальником відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУНП у Львівській області, та начальником Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, відображеної у висновку службового розслідування, позивач за період проходження служби та на займаній посаді зарекомендувала себе як спеціаліст з базовими знаннями та навиками, достатніми для виконання службових обов'язків, проте така не вдосконалює свій професійний рівень. З негативної сторони проявила себе в плані службової дисципліни та поведінки, має шкідливі звички, в колективі неодноразово створює конфліктні ситуації. Допускає часті спізнення на службу, на відповідні зауваження реагує агресивно, не робить належних висновків. Разом з тим, добре володіє вогнепальною зброєю, фізично розвинута, у стройовому відношенні підтягнута, володіє досконало державною мовою.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач обрав вид дисциплінарного стягнення співмірний до вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором - криміналістом СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Шимковою Людмилою Олександрівною від 11.05.2018 та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №711 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Сихівського ВП ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», яким позивача звільнено з посади є правомірними, а тому скасуванню не підлягають.
З огляду на це, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2019 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна