справа№813/1180/18
про зміну способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
29 жовтня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді судді Грень Н.М.
за участю:
Секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
Заявника (позивача) ОСОБА_1 ,
Представника відповідача Гальчинського С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та встановлення судового контролю в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії
в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України, із вимогами:
- визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - Військової прокуратури Західного регіону України (наказ від 24.01.2018 №41к "Про внесення змін в наказ військового прокурора західного регіону України від 29.12.2017 №740 к) про зменшення ОСОБА_1 виплати компенсації при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки.
- зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (90 календарних днів) в розмірі 101580,90 грн;
- стягнути з Військової прокуратури Західного регіону України середній заробіток за весь час затримки з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку;
- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України допустити рішення про присудження грошового забезпечення (компенсації за невикористану відпустку) та стягнення середнього заробітку до негайного виконання з урахуванням п.1 ч. 2 ст. 371 КАС України у розмірі всієї суми боргу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 та постановою Верховного Суду від 03.10.2019, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Військової прокуратури Західного регіону України від 24.01.2018 №41к "Про внесення змін в наказ військового прокурора західного регіону України від 29.12.2017 №740 к, яким зменшено ОСОБА_1 виплату компенсацій при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки; зобов'язано Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (90 календарних днів) в розмірі 101580 (сто одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн 90 коп; стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку.
19.04.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В обгрунтування заяви зазначено, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2019 ВП № 58131492 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 813/1180/18 від 01.11.2018 в частині виконання вказаного судового рішення про зобов'язання військової прокуратури Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (90 календарних днів) у розмірі 101580,90 грн. У той же час, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області листом від 23.01.2019 № 495/13-08 повернуто без виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі № 813/1180/18, відповідно до якого судовим рішенням ухвалено стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку. Повернення вказаного виконавчого листа мотивовано тим, що органами, казначейства не може бути виконано виконавчий документ, так як у ньому не зазначено суму стягнення. Фактичний розрахунок із виплати компенсації за невикористані дні відпустки здійснено військовою прокуратурою Західного регіону України 11.02.2019 зарахуванням коштів на мій картрахунок ПриватБанку. Одночасно, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.11.2018 надано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, мотивуючи рішення про повернення тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейську обслуговування бюджетних коштів. Таким чином, позивач вказує, що, не представляється можливим виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 813/1180/18 в частині стягнення з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середнього заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку 11.02.2019, а тому просить змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 813/1180/18 в частині стягнення з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середнього заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку, поклавши зобов'язання на військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку 11.02.2019.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Військової прокуратури Західного регіону України від 24.01.2018 №41к "Про внесення змін в наказ військового прокурора західного регіону України від 29.12.2017 №740 к, яким зменшено ОСОБА_1 виплату компенсацій при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки; зобов'язано Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (90 календарних днів) в розмірі 101580 (сто одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн. 90 коп; стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 року по день фактичного розрахунку.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2019 ВП № 58131492 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 813/1180/18 від 01.11.2018 про зобов'язання військової прокуратури Західного регіону України виплатити Каверіну С.М. компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (90 календарних днів) у розмірі 101580,90 грн.
Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 23.01.2019 № 495/13-08 повернуто без виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі № 813/1180/18, відповідно до якого судовим рішенням ухвалено стягнути з військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку, та повідомлено, що органами, казначейства не може бути виконано виконавчий документ, так як у ньому не зазначено суму стягнення.
Судом встановлено, що фактичний розрахунок із виплати компенсації за невикористані дні відпустки здійснено військовою прокуратурою Західного регіону України 11.02.2019 шляхом зарахування коштів на картрахунок ОСОБА_1 відкритого у Приват Банку.
30.11.2018 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано повернуто виконавчий документу стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку із тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейську обслуговування бюджетних коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання військової прокуратури Західного регіону України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі № 813/1180/18.
З урахуванням вказаного, судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 813/1180/18 в частині стягнення з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку 11.02.2019, виконати не можливо, а у добровільний спосіб боржник судове рішення не виконує.
Положеннями статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Аналіз зазначених правових положень дає підстави для висновку, що виконання судового рішення може ускладнюватися об'єктивними та суб'єктивними обставинами. З метою захисту прав та інтересів сторін суд може постановити ухвалу про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст дій, а також права і обов'язки суб'єктів виконання під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту дій, а також прав і обов'язків суб'єктів під час їх вчинення.
У даному випадку суд вважає, що існують обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, що, в свою чергу, є підставою для зміни способу виконання судового рішення.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що ефективним та дієвим засобом для забезпечення засад судочинства - обов'язковість судового рішення, буде встановлення судом способу виконання судового рішення шляхом зобов'язання військової прокуратури Західного регіону України вчинити дії, а саме нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку - 11.02.2019.
Окрім того, як зазначалося вище, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 2, З, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд ухвалює рішення іменем України і воно є обов'язковим до виконання.
Вказаними нормами передбачено гарантії держави щодо забезпечення виконання судового рішення, яким є інститут контроль за виконанням судового рішення. Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення надає можливість суду вжити ефективних заходів, які сприятимуть та забезпечуть авторитет держави та судової влади на невідворотність відповідальності за невиконання судового рішення, а тим більше, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 N 17-рп/2011 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
ЄСПЛ у рішенні від 07.05.2002 у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті ст. 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь- яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».ЄСПЛ у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класе та інші проти Німеччини» визначив: «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
З огляду вказане, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи тривалий строк невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 813/1180/18, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання даного судового рішення протягом 60 днів.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до вказаної Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття власності, яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права і, таким чином, як власність.
Відповідно до пункту Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011: Установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність зміни способу виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, шляхом зобов'язання Військової прокуратури Західного регіону України (м. Львів, вул. Клепарівська, 20; ЄДРПОУ 38326057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 по день фактичного розрахунку - 11.02.2019.
Окрім того, зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вжити заходів судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.20108 та встановити строк протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання звіту.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 243, 378, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.
Змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі № 813/1180/18 шляхом зобов'язання Військової прокуратури Західного регіону України (м. Львів, вул. Клепарівська, 20; ЄДРПОУ 38326057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку, з 31.12.2017 року по день фактичного розрахунку - 11.02.2019.
Зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України (м. Львів, вул. Клепарівська, 20; ЄДРПОУ 38326057) подати до суду протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року по справі № 813/1180/18.
В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.11.2019.