31 жовтня 2019 року м. Київ № 810/3016/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітета Фастівської міської ради
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітета Фастівської міської ради, в якому просить суд, з урахуванням уточненого адміністративного позову:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області у ненаданні довідки ОСОБА_1 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.
- зобов'язати виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1 із всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою та рангом в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , включаючи всі види оплати праці для її перерахунку з 01.12.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 2006 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з розрахунку 90 відсотків заробітної плати, яка була призначена їй при звільненні з посади завідуючої юридичним відділом виконавчого комітету Фастівської міської ради в 2011 році.
Додатково позивач зазначила, що 30.11.2016 звернулася до відповідача із заявою, відповідну до змісту якої просила видати довідку про заробітну плату державного службовця за відповідною посадою з якої звільнилася, з метою здійснення перерахунку пенсії.
Листом від 31.10.2016 № к35.2237.4 та повторно листом від 14.12.2017 за № К35.2630.1 відповідач повідомив, що підстави для надання зазначеної довідки відсутні. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони позбавили її права на перерахунок пенсії. Зазначила, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку діяв неправомірно, оскільки висновок про відсутність підстав для перерахунку пенсії відноситься до компетенції органу, який уповноважений на здійснення такого призначення (перерахунку) пенсії, а саме органів Пенсійного фонду України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Копію ухвали суду вручено відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113328568437.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів до суду не надав.
У судове засідання, призначене у справі, учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи не з'явились, явку уповноважених представників до суду не забезпечили.
Водночас, судом встановлено, що на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до приписів частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням викладеного, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Фастівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця.
З метою перерахунку пенсії 25.10.2016 та повторно 07.12.2017 позивач звернулась до відповідача із заявами про видачу їй довідки про заробітну плату державного службовця, за посадою, з якої вона була звільнена у зв'язку з виходом на пенсію за досягненням граничного віку перебування на державній службі (завідуючий юридичним відділом міськвиконкому).
Листами Виконавчого комітету Фастівської міської ради від 31.10.2016 № К35.2237.4 та від 14.12.2017 № К35.2630.1 повідомлено позивача про неможливість видати довідку про заробітну плату, що подаються для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, згідно Постанови правління Пенсійного фонду №15-2 від 04.07.2016 «Про внесення змін до постанови правління України від 04.09.2013 № 15-1» не є дійсною, оскільки з 02.09.2016 з набранням чинності постанови №15-2, цей пункт з формою довідки вилучено.
Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача у ненаданні довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
Згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Відповідно до статті 37-1 Закону №3723-XII (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) уразі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2015 року статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Слід зауважити, що норми Закону України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.
Порядок перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям було врегульовано пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова КМ України № 865), яким було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Зазначений пункт було виключено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»(далі - Постанова КМ України № 1013).
Пунктом 5 Постанови КМ України № 865 було визначено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Крім того, Постановою КМ України № 1013 внесено зміни до пункту 5 Постанови КМ України № 865, який викладено у новій редакції: форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, було затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1.
У редакції Постанови КМ України № 1013 пункт 5 Постанови КМ України № 865 передбачав лише те, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується Правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Так, судом було встановлено, що позивач є пенсіонером та з 26.04.2006 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця
З матеріалів справи вбачається, що на час виходу ОСОБА_1 на пенсію чинне законодавство передбачало її право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на відповідній посаді.
Проте, Постановою КМ України № 1013 до Постанови КМ України № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року, а саме виключено пункт 4, а пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Тобто, в редакції Постанови КМ України № 1013 пункт 5 Постанови КМ України № 865 передбачав форму довідки про заробітну плату, що подається лише для призначення пенсії державним службовцям.
Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2, яка набрала чинності 02 вересня 2016 року форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, яка була затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1, було виключено.
За такого правового врегулювання, починаючи з 02 вересня 2016 року, державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії державним службовцям, але не для перерахунку.
Разом з цим, слід зазначити, що внесені згідно з Постановою КМ України № 1013 зміни до Постанови КМ України № 865 підлягали застосуванню з 01 грудня 2015 року, а відтак саме з цієї дати відсутні правові підстави (умови) для перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Таким чином, враховуючи, що законодавцем саме так сформульовані правові норми щодо регулювання вказаних правовідносин, у відповідача на момент звернення позивача із заявами про видачу довідки не було правових підстав для видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям у зв'язку з підвищенням посадових окладів, оскільки форма довідки виключена з 02.09.2016 року і на день звернення позивача до відповідача із заявами вже не була чинною.
Враховуючи, що на момент звернення позивача за довідкою про заробітну плату для перерахунку пенсії, право на такий перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою було скасовано, відмова відповідача у видачі довідки не свідчить про порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки на момент звернення за довідкою, позивач вже не мала такого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 (справа № 820/4598/16-а), від 13.06.2018 (справа № 815/393/17), від 06.09.2018 (справа № 513/1130/16-а), від 19.09.2018 (справа № 712/9065/17).
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Водночас, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Не встановлено судом бездіяльності та протиправних дій відповідача і в ході розгляду справи.
Натомість суд зауважує, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, після з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд вважає, що відповідач при відмові у видачі довідки позивачу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, відтак позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, оскільки відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.