31 жовтня 2019 року № 320/4143/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Віскар Агро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2019 № 0021331402, № 0021361402, № 0021381402, № 0021391402 та № 0021371402,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Віскар Агро" з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 23.07.2019 № 0021331402, № 0021361402, № 0021381402, № 0021391402 та № 0021371402.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, прийнятими всупереч чинного законодавства та наданим під час проведення перевірки документам.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 03.05.2019 №943, відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Віскар Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 01.07.2019 № 562/10-36-14-02-13/36983638 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.4) п.291.4 ст.294, пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 1 503 214 грн;
п.198.1,п. 198.3, п.198.6 ст. 198 абз. в, г п.198.5, ст.198, п.189.1 ст. 189, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 420 444 грн за лютий 2018, та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 на суму 187407 грн;
3) п.120.1. ст.120 Податкового кодексу України, не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2017 рік.
4) п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 554633,6 грн за грудень 2017 року (554633,6х50%=277 316,8 грн).
На підставі висновків Акта відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.07.2019:
№0021331402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 420 444 грн та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 105111 грн (форма «Р»);
№0021361402 про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ на 187 407 грн (форма «В4»);
№0021381402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на сумі 170 грн (форма «ПС»);
№0021391402 про застосування штрафу у розмірі 50% від суми ПДВ (554633,6 грн) на суму 277 316,8 грн (форма «Н»),
№0021371402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 503 214 грн та визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 375804 грн (форма «Р»).
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав.
В акті зазначено, що ТОВ «ВІСКАР АГРО» на порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України занижено фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік на суму 8351188 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 1503214 грн та не подано декларацію з податку на прибуток.
Як слідує з акту перевірки, ТОВ «ВІСКАР АГРО» в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 не було платником податку на прибуток та було платником єдиного податку четвертої групи.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних банківської виписки АТ «Райфайзен банк Аваль» по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ВІСКАР-АГРО» 05.12.2016 отримало передоплату від нерезидента за контрактом РС319285 від 17.11.2016 на суму 91766,03$ (2 376 624,74 грн), курс НБУ - 25,898742.
У бухгалтерському обліку ТОВ «ВІСКАР-АГРО» відображено дану операцію наступним чином: Дт 316 «Спеціальні рaхунки в іноземній валюті» Кт 362 «Розрахунки з інозeмними покупцями».
На дату зарахування інвалюти на розподільчий рахунок підприємства відображено у балансі отриману інвалюту за курсом НБУ на дату такого зарахування (п. 5 П(С)БО 21), адже кошти на розподільчому рахунку в бухгалтерському обліку визнаються активами і обліковують на субрахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».
Згідно даних банківської виписки АТ «Райфайзен банк Аваль» по рахунку № НОМЕР_1 06.12.2016 перераховано валюту для обов'язкового продажу у сумі 59647,92$ (1 558 449,72 грн) та перераховано валюту на поточний рахунок 32118,11$ (839 165,21 грн), курс НБУ 26,127478.
У бухгалтерському обліку підприємства дану операцію відображено наступним чином: Дт 334 «Грошові кoшти в дорозі в інoземній валюті», Дт 312 «Поточнi рахунки в іноземній вaлюті» Кт 316 «Спеціальні рaхунки в іноземній валюті».
У зв'язку з різним курсом на дату отримання авансу та на дату списання валюти з розподільчого рахунку у ТОВ «ВІСКАР -АГРО» виникла позитивна курсова різниця на суму 20990,19 грн (26,127478-25,898742)х 91766,03$.
Згідно наданих до перевірки оборотів по рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» не встановлено відображення у складі доходів операційної діяльності від позитивної курсової різниці на суму 20990, 19 грн за операцією від 06.12.2016 року.
Отже, ТОВ «ВІСКАР АГРО» для підтвердження статусу платника єдиного податку на 2017 рік, подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік, в якому занижено загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника на 20990,19 грн., що вплинуло на частку сільськогосподарського товаровиробника на 2017 рік.
Перевіркою встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «ВІСКАР АГРО» за 2016 рік складає 74,95 %, що є менше, ніж визначено пп.4) п.291.4 ст.294 ПКУ та відповідно пп.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ ТОВ «Віскар Агро» з 01.01.2017 року мало сплачувати податки на загальних підставах.
Суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.
Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок ТОВ «Віскар Агро» №2603352073 у грудні 2016 року здійснювались відповідно до умов контракту від 17.11.2016 №PC319285, укладеного з CHS Europe Sarl (експорт кукурудзи 3 го класу).
Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України, відповідно до якого:
Рахунок 2600 - Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (тобто, поточні рахунки)
Рахунок 2603 - Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання
Зарахування коштів на поточний рахунок клієнта банку здійснюється з урахуванням вимог, визначених Постановою №475 (у редакції, що діяла на момент здійснення операцій), а саме: уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603.
При цьому, пунктами 2.1 та 2.6 глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555 передбачено використання банком розподільчого рахунку 2603 для відображення в бухгалтерському обліку операцій банків в іноземній валюті та з метою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.
Крім того, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, призначенням розподільчого рахунку 2603 є облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень, а за дебетом - суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.
Відповідно, 05.12.2016 за вказаним контрактом від CHS Europe Sarl на банківський рахунок ТОВ «Віскар Агро» №2603352073 року було зараховано передплату в сумі 91 766,03 $, що становить - 2 376 624,74 грн в еквіваленті на дату операції.
Розподіл суми 91 766,03$ відбувся 06.12.2016 на поточні рахунки клієнта:
1) 59 647,92 дол США на гривневий поточний рахунок № НОМЕР_2 (обов'язковий продаж валюти відповідно до вимог НБУ- 65% суми надходження). Згідно виписки по рахунку за 06.12.2016 фактично зараховано 1 550 345,92 грн (по курсу 26,07 грн за 1,00 дол США з утриманням комісії);
2) 32 118,11 дол США на валютний поточний рахунок № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку за грудень 2016 року фактично зараховано 06.12.2016 32 118,11 дол. США.
Отже, кошти клієнта потрапляють на рахунок 2603 без доручення останнього, а списання коштів з розподільчого рахунку 2603 банку слід розглядати не як самостійну фінансову операцію (дії щодо активів, здійснені за допомогою банку), а як внутрішньобанківську операцію, яка здійснюється банком самостійно без доручення клієнта чи контрагента та є лише складовою частиною переказу коштів в іноземній валюті на поточний рахунок 2600 отримувача - клієнта банку від контрагента.
Відображення курсової різниці у сумі 20 990 грн за 100% отриманої валюти є виключно внутрішньобанківською проводкою і не відображає операцій клієнта.
Тобто, фактично 06.12.2016 відбулась одна операція з продажу валюти у сумі 59 647,92 дол США, а отже, і курсова різниця фактично виникла саме з цієї операції.
Згідно з п. 4 П(С)БО 21 курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний курс - установлений Нацбанком курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.
Курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають на дату (п. 8 П(С)БО 21):
- здійснення господарської операції (у межах її обсягу) за курсом НБУ на дату здійснення операції;
- балансу.
Таким чином, курсова різниця від продажу 59 647,92 дол. США становить 13646,13 грн: (2612,7478 грн (курс НБУ на дату операції 06.12.2016) -2589,8700 грн (курс НБУ на дату операції 05.12.2016) х 59647,92/100.
Відповідно до Інструкції №291 про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 на субрахунку 714 "Дохід від операційної курсової різниці" узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов'язаннями підприємства - пов'язаними з операційною діяльністю підприємства.
Відповідно, 06.12.2016 позивачем відображено у складі доходу на рахунку 714 суму курсової різниці 13646,13 грн.
Від CHS Europe Sarl 08.12.2016 на банківський розподільчий рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віскар Агро» було зараховано передплату на суму 10 277,32 дол США.
Розподіл суми 10 277,32 дол США відбувся 09.12.2016 на поточні рахунки клієнта:
1) 6 680 дол США на гривневий поточний рахунок № НОМЕР_2 (обов'язковий продаж валюти відповідно до вимог НБУ- 65% суми надходження). Згідно виписки по рахунку за 08.12.2016 фактично зараховано 172 168,22 грн (по курсу 25,85 грн. за 1,00 дол США з утриманням комісії);
2) 3 597,06 дол. США на валютний поточний рахунок № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку за грудень 2016 року фактично зараховано 09.12.2016 3 597,06 дол США
Тобто, фактично 09.12.2016 відбулась одна операція з продажу валюти у сумі 6 680 дол США.
Курсова різниця від продажу 6 680,26 дол. США становить 1654,10 грн з від'ємним значенням:
(2577,2490 грн. (курс НБУ на дату операції 09.12.2016) -2602, 01 грн. (курс НБУ на дату операції 08.12.2016)х 6680,26/100.
Оскільки, курсова різниця має від'ємне значення, операція від 09.12.2016 не має відображення на дохідному рахунку 714.
При цьому, за вказаною операцією виникла позитивна різниця між курсом НБУ на дату її здійснення та курсом фактичного продажу:
(2585-2577,249)х6680,26/100=517,72 грн.
Різницю між курсом валюти на МВРУ та курсом НБУ обліковують на субрахунку 711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти".
Відповідно, 09.12.2016 ТОВ «Віскар Агро» відобразило у складі доходу на рахунку 711 суму 517,72 грн.
У подальшому 12.12.2016 здійснено продаж суми 35 715,17 дол США з валютного поточного рахунку № НОМЕР_3 (35% загальної суми надходжень від 05.12.2016 та 08.12.2016), в результаті чого 12.12.2016 на гривневий рахунок № НОМЕР_2 зараховано 930 464,53 грн (по курсу 26,13 грн за 1$ з утриманням комісії).
Таким чином, курсова різниця від продажу 35715,17 дол. США складає 1127,59 грн. з від'ємним значенням:
(2587,9355 грн. (курс НБУ на дату операції 12.12.2016) -2589,8700 грн.) (курс НБУ на дату операції 05.12.2016) х 32118,11/100 = мінус 621,32 грн.
та (2587,9355 грн (курс НБУ на дату операції 12.12.2016) -2602, 01 грн (курс НБУ на дату операції 08.12.2016) х 3597,06/100 = мінус 506,27 грн.
При цьому, за вказаною операцією виникла позитивна різниця між курсом НБУ на дату її здійснення та курсом фактичного продажу:
(26,13 - 25,8794) х 35715,17 = 8 950,22
Відповідно, 12.12.2016 ТОВ «Віскар Агро» відобразило у складі доходу на рахунку 711 суму 8 950,22 грн.
Між CHS Europe Sarl та ТОВ «Віскар Агро» 16.12.2016 підписано акт приймання-передачі на Товар, згідно з яким Позивач передав покупцю 1459,1 тон товару загальною вартістю 223 242,2 дол США.
Позивач 16.12.2016 суму 3 187 350,59 грн, що становить 121 198,95 дол США відобразив у складі доходу за правилами п. 8 П(С)БО 15 «Дохід» на рахунку 362 «Розрахунки з іноземними пoкупцями».
Зарахування на рахунок № НОМЕР_1 оплати за товар у цій же сумі - 121 198,95 дол США, що становить 3 208 194,5 грн в еквіваленті на дату операції відбулося 21.12.2016.
Відповідно, 21.12.2016 різницю у сумі 20 843,91 грн (3 208 194,5 - 3 187 350,59) визнано доходом та відображено у складі доходу на рахунку 714.
Розподіл 121 198,95 дол США між поточними рахунками позивача здійснено 22.12.2016:
1) 78 779,32 дол США на гривневий поточний рахунок № НОМЕР_2 (обов'язковий продаж 65% суми надходження). Згідно виписки по рахунку за 22.12.2016 фактично зараховано 2 063 005,19 грн (по курсу 26,24 грн за 1,00 дол США з утриманням комісії).
2) 42 419,63 дол. США на валютний поточний рахунок № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку за грудень 2016 року фактично зараховано 22.12.2016 42 419,63 дол США.
Також, 22.12.2016 здійснено вільний продаж 42 419,63 дол. США з валютного поточного рахунку № НОМЕР_3 на гривневий рахунок № НОМЕР_2 . Згідно виписки по рахунку за 22.12.2016 фактично зараховано 1 110 848,84 грн. (по курсу 26,24 грн за 1,00 дол США з утриманням комісії).
Оскільки на день продажу 78 779,32 дол США та 42 419,63 дол США курс НБУ знизився з 26,47048 до 26,429366, то позитивної курсової різниці за операціями від 22.12.2016 не виникло.
Відгрузка товару підтверджується ВМД №017243 від 25.12.2016 та №012592 від 30.12.2016.
Таким чином, позивачем вірно відображено в бухгалтерському обліку доходи, які виникли від курсових різниць від продажу валюти, отриманої від CHS Europe Sarl протягом грудня 2016 року:
по рахунку 714 - 34 490,04 грн.
по рахунку 711 - 9 467,94 грн.
З урахуванням зазначених сум загальні доходи за рік по вказаним рахункам складають:
по рахунку 714 - 37 410, 03 грн.
по рахунку 711 - 13 207,22 грн.
Як зазначено позивачем та не заперечувалося відповідачем до перевірки надані Обороти по рахунку 791 за 2016 рік та Аналіз рахунку 791 за 2016 рік, в яких відображена операція по врахуванню доходу, отриманого від зміни валютного курсу в сумі 37 410,03 грн. та 13 207,22 грн.
Крім того, до перевірки ТОВ «Віскар Агро» надано обороти рахунків 714 та 711 за 2016 рік та картка рахунку 362 за 2016 рік.
Обороти рахунку №714 надані також листом №35 від 20.06.2019 на запит ГУ ДФС у Київській області.
Відповідно поданого звіту про фінансові результати за 2016 рік та оборотів по рахунку 79 за відповідний період загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника становить 22 258 817,27 грн. До складу вказаної суми враховано дохід, отриманий внаслідок збільшення валютного курсу при продажу валюти, що отримана по контракту CHS Europe Sarl у сумі 43957,98 грн.
При складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2016 рік у складі Загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2) врахований дохід отриманий внаслідок збільшення валютного курсу при продажу валюти, що отримана по контракту CHS Europe Sarl у сумі 43957,98 грн.
Однак, ГУ ДФС не досліджено та не надано оцінки зазначеним операціями та їх відображенню у бухгалтерському обліку позивача, а висновок зроблено виключно на підставі невідповідності бухгалтерського обліку банківській виписці по розподільчому банківському рахунку 2603. При цьому, рух коштів з розподільчого рахунку 2603 банку не відображає фінансові операції платника податків, адже є внутрішньобанківською операцією, яка здійснюється без доручення клієнта.
Відповідно до абз. а) п.291.4 ст.291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відтак, позивач правомірно застосовував спрощену систему оподаткування у 2017 році, і у нього не виникало обов'язку визначати податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік та подавати декларацію з такого податку за відповідний період.
Також перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено його завищення на суму 53217 грн, у тому числі по періодах:
серпень 2018 року в сумі - 8376 грн,
вересень 2018 року в сумі - 40747 грн,
листопад 2018 року в сумі - 4094 грн.
У серпні-листопаді 2018 року ТОВ «Віскар Агро» отримало послуги з автотранспортних перевезень від ТОВ «Пілот-Логістик» на підставі договору від 02.08.2018 №02082018, загальна сума ПДВ, відображена у складі податкового кредиту за операціями - 53217 грн.
Як зазначено відповідачем в акті перевірки, згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень ТОВ «Пілот-Логістік» безпідставно сформувало податковий кредит з ПДВ за рахунок операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів у контрагентів із використанням первинних бухгалтерських документі, що фактично не підтверджують обставини господарської діяльності, та при здійсненні операцій з постачання транспортних послуг на адресу підприємств, у т.ч. ТОВ «Віскар Агро», чим умисно ухилились від сплати податків на загальну суму 6007508,86 грн.
Суд звертає увагу, що на підставі договору від 02.08.2018 №02082018 ТОВ «Віскар Агро» у серпні-листопаді 2018 року отримало послуги з автотранспортних перевезень від ТОВ «Пілот-Логістик».
Отже, позивачем у ТОВ «Пілот-Логістик» придбано саме послуги, а не товарно-матеріальні цінності.
На виконання податкового законодавства ТОВ «Пілот-Логістик» зареєструвало в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 53 217,89 грн.
Відповідно до пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до абз. 3 п.198.6 ст.198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних ТОВ «Віскар Агро» сформувало податковий кредит у відповідних періодах на загальну суму 53 217,89 грн.
ТОВ «Віскар Агро» до перевірки надано первинні документи на підтвердження здійснених операцій з надання транспортних послуг: договір від 17.05.2018 №11052018, акти наданих послуг (виконаних робіт), товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Актом перевірки не встановлено, що надані документи не відповідають вимогам законодавства або не відображають обсяги здійснених операцій.
Натомість, висновок про неможливість ТОВ «Пілот-Логістик» надавати послуги на адресу ТОВ «Віскар Агро» здійснено виключно на підставі того, що ТОВ «Пілот-логістик» у невизначеному в Акті періоді мало господарські відносини із рядом постачальників, які на думку органів ДФС не мають достатніх потужностей для здійснення господарської діяльності.
Крім того, суд звертає увагу, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Аналогічна позиція викладена у постанову Верховного суду від 06.11.2018 у справі №822/551/18.
Також слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №809/2438/15 та від 18 вересня 2018 року у справі №802/2231/17-а надав правові позиції, відповідно до яких наявність вироку у кримінальному провадженні, прийнятого щодо посадових осіб контрагента платника податків, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
Щодо наявності кримінального провадження по контрагенту платника податків, в якому не винесено вироку або ухвали про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, Верховний Суд зазначив, що така наявність провадження не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
Інформація щодо винесення вироку або ухвали про закриття кримінального провадження стосовно посадових осіб ТОВ «Пілот - Логістик» відстуня.
Щодо здійснених позивачем операцій, суд зазначає наступне.
Основним видом діяльності ТОВ «Віскар Агро» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Згідно з відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «Пілот-Логістик» є діяльність за кодом КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.
Під час виконання зобов'язань за Договором ТОВ «Пілот-Логістик» мало повну цивільну дієздатність для укладення господарських договорів та було платником податку на додану вартість.
Документи, якими супроводжувалось здійснення операцій, складені відповідно до вимог чинного законодавства, містять усі необхідні реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363.
З наданих до перевірки документів слідує, що об'єктом перевезення були насіння соняшника та соя.
ТОВ «Віскар Агро» передавало перевезене в м. Миронівка зерно соняшника на зберігання зерновому складу у м. Миронівка (ПРАТ «МЗВКК») на підставі Договору складського зберігання зерна та супутніх послуг від 16.08.2018 №9439/м .
На виконання договору поставки сільськогосподарської продукції від 19.10.2018 №15736/к, укладеного між ТОВ «Віскар Агро» та ТОВ «Катеринопільський елеватор», для перевезення сої в пункт призначення смт. Єрки позивачем було залучено ТОВ «Пілот Логістик».
Позивачем здійснено оплату отриманих послуг за платіжними дорученнями від 07.09.2018 №3765, №3764, №3763, від 13.09.2018 №3799, №3800, від 14.09.2018 №3811, №3810, від 19.04.2018 №3829, №3832, №3831, №3828, №3830, №3827, №3833, від 21.09.2018 №3848, від 26.09.2018 №3864, від 27.09.2018 №3869, №3870, №3868, від 09.10.2018 №3910, від 22.11.2018 №4037.
Таким чином, сторони повністю виконали зобов'язання за договором.
Наведене свідчить, що здійснені операції безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю контрагентів.
Податкові накладні на надані послуги з автотранспортних перевезень складені та зареєстровані в ЄРПН ТОВ «Пілот-Логістик» у періоді серпень - листопад 2018 року на суму ПДВ - 53 217,89 грн, що підтверджено актом перевірки.
Відповідно до абзаців 2,3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок 117) встановлено, зокрема, критерії ризиковості операцій, порядок моніторингу платника податків щодо його позитивної податкової історії, а також порядок здійснення моніторингу податкових накладних, що надсилаються для реєстрації в ЄРПН, на наявність або відсутність ризиків порушення норм податкового законодавства, тощо.
Згідно з положеннями пунктів 5, 6, 7 Порядку 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 12 Порядку 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У той же час, відповідно до п.п. 12, 13, 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 , після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Отже, факт того, що податкові накладні або розрахунки коригування відповідають вимогам податкового законодавства, ДФС перевіряє вже на етапі їх реєстрації в ЄРПН. Таким чином, квитанція про реєстрацію вищезазначених документів у ЄРПН у період застосовування СМКОР фактично підтверджує те, що податкова накладна/розрахунок коригування були складені платником ПДВ за реальною господарською операцією та на правильну дату. У зв'язку з вищезазначеним, податкові накладні/розрахунки коригування, складені та зареєстровані протягом застосування процедури СМКОР, є єдиними документами, які вимагаються для підтвердження того, що податковий кредит був сформований відповідно до норм законодавства.
Також, як зазначено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 у справі № К/800/34333/16, від 21.03.2017 у справі №К/800/30213/16 та від 21.04.2015 у справі №К/800/63552/14 податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Операції з придбання транспортних послуг, що були надані ТОВ «Пілот-Логістик», в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку підприємства. Вартість послуг врахована в складі витрат підприємства, та відповідно суми ПДВ відображені у складі податкового кредиту. Вартість вказаних витрат відображена по дебету рахунку 93 «Витрати на збут», за кредитом відображається списання нa рахунок 79 "Фінансові результати".
Рахунок 79 "Фінансові результати" призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності.
Відповідно до статті 4 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах, серед яких принцип - Нарахування та відповідність доходів і витрат - принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Виходячи з цього принципу, доходи слід відображати в обліку і звітності в тому періоді, коли їх було зароблено, а витрати - на основі відповідності цим доходам. Витрати, які не мають безпосереднього зв'язку з певними доходами, слід відображати в тому періоді, коли вони виникли.
Витрати на транспортування включаються до реалізаційної собівартості продукції та визнаються в момент отримання доходу. З усіх витрат виробництва, зберігання та транспортування формується реалізаційна собівартість продукції, яка є складовою бази оподаткування податком на додану вартість відповідно п. 1 ст.188 ПКУ. Тобто вартість транспортних послуг наданих ТОВ «Пілот-Логістік» включені до бази оподаткування податком на додану вартість та задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ у відповідних податкових періодах.
Враховуючи вищенаведене операції з придбання транспортних послуг є невід'ємною частиною здійснених експортних операцій підприємства які спричинили зміни в складі витрат та доходів підприємства та вплинули на фінансовий результат діяльності підприємства.
Крім того, в акті зазначено, що ТОВ «Віскар Агро» занижено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2017 року на 554 634 грн.
Такий висновок зроблено на підставі того, що у 2017 році Товариством відображено у податковій звітності заниження обсягів урожайності кукурудзи, подальшій реалізації необлікованої сільськогосподарської продукції за готівковий рахунок та невключення вказаних операцій до податкової звітності.
Суд критично оцінює дані доводи та зазначає наступне.
Обсяги фактично зібраного у 2017 році врожаю кукурудзи відображено у бухгалтерському обліку Товариства та у звіті 29-сг за 2017 рік, що подається до органів Держстату. На реалізацію відповідних обсягів урожаю підприємством нараховані та відображені у податковій звітності податкові зобов'язання з ПДВ.
Так, згідно даних статистичної інформації та бухгалтерського обліку Позивача, у 2017 році врожайність кукурудзи на зерно на ТОВ «Віскар Агро» становила - 39,49 ц/га.
Відповідно до абз. 1 п.188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до абз.2 п.188.1 ст.188 база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Позивачем нараховано та відображено у податковій звітності ПДВ на вартість всього обсягу врожаю кукурудзи власного виробництва 2017 року, що не ставиться під сумнів в акті перевірки.
У той же час, як зазначено в акті перевірки, середня врожайність по Кагарлицькому району Київської області у 2017 році кукурудзи на зерно становила 63,8 ц/га,
Таким чином, контролюючий орган зробив розрахунок заниження показників врожайності по підприємству шляхом їх співставлення із середніми показниками таких культур по району та визначив базу нарахування ПДВ, виходячи із середніх показників врожайності по району, а не з фактичного отриманого позивачем врожаю кукурудзи.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно статистичної інформації Головного управління статистики у Київській області, наданої на запит Товариства листом від 09.07.2019 №30-38/138 - найнижча урожайність кукурудзи на зерно (у вазі після доробки) у сільськогосподарських підприємств Кагарлицького району Київської області у 2017 році склала 19,6 ц/га.
Показник врожайності кукурудзи на зерно у позивача на 101,47 % вищий за найнижчий показник по Кагарлицькому району.
Отже, фактичне співставлення показників роботи позивача, які зазначені у звітах підприємства форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду», та показників урожайності кукурудзи на підприємствах Кагарлицького району Київської області за 2017 рік дає можливість зробити висновок про те, що урожайність кукурудзи на ТОВ «Віскар Агро» значно перевищувала мінімальні показники урожайності даної с/г культури в районі.
Відповідно до пп.а) п. 185.1 об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з пп.пп. а), б) п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України 198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Отже, у позивача не виникало обов'язку реєструвати податкові накладні на врожай кукурудзи 2017 року на суму ПДВ - 554 633,6 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій та рішення, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 19210 грн (платіжне доручення від 25.07.2019 № 4738).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 19 210, 00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 23.07.2019 № 0021331402, № 0021361402, № 0021381402, № 0021391402 та № 0021371402.
Стягнути з ГУ ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Віскар Агро» судовий збір у розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.