Єдиний унікальний номер: 448/679/19
Провадження № 2/448/479/19
14.08.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М..,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що батькам її чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав до суспільної групи «робітничий двір».
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свекор), який за життя своїм майном розпорядився та заповів таке своєму сину - ОСОБА_2 (чоловікові позивачки). Стверджує, що останній, як спадкоємець за заповітом, у відповідності до вимог статті 1269 ЦК України прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_3 так як проживав на час смерті разом із спадкодавцем, а також звернувся в нотаріальну конторі із заявою про прийняття такої.
Зазначила, що дружина спадкодавця (її позивачки свекруха) ОСОБА_4 у встановлені законом строки та в порядку, передбаченому ст.1273 ЦК України заявила про відмову від обов'язкової частки у спадщині та у спільному майні подружжя, з огляду на що, ОСОБА_2 успадкував житловий будинок в цілому.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_2 помер, який за життя своїм спадковим майном не розпорядився. До складу спадщини входить вищевказаний житловий будинок із господарськими спорудами.
Стверджує, що саме вона (позивачка), як спадкоємець першої черги спадкування за законом прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , звернувшись в нотаріальну контору із відповідною заявою, однак через відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на право власності на вищезазначене будинковолодіння, вона позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку. Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - діти та мати померлого - ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у встановлені законом строк заявили про відмову від такої у її (позивачки) користь.
З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спірне будинковолодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала через канцелярію суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить слухати справу у її відсутності.
Представник відповідача - Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у їх відсутності.
Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 19.06.2019р., а також копії сторінок спадкових справ №10/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та №290/2012, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо інформації про наявність спадкових справ і заповітів після смерті спадкодавців ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , та просила справу слухати у її відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (свекра позивачки).
До складу даної спадщини входило наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1954 року будівництва, що належав до суспільної групи «робітничий двір» та який фактично належав померлому ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя усім своїм майном розпорядився, склавши 20.11.2010 року заповіт на користь свого сина ОСОБА_2 (чоловіка позивачки по справі), який зареєстровано у реєстрі за №112.
Із довідки виданої виконавчим комітетом Довгомостиської сільської ради Мостиського району Львівської області за № 1018 від червня 2012 року, вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті ОСОБА_3 разом з ним за вказаною адресою постійно проживали його дружина - ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_1 та онуки - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно матеріалів спадкової справи №290/2012, заведеної після смерті ОСОБА_3 , чоловік позивачки ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині спадкодавця ОСОБА_4 (дружина спадкодавця) у встановлені законом строки та в порядку, передбаченому ст.1273 ЦК України відмовилась від обов'язкової частки у спадковому майні та від частки у спільному майні подружжя.
Тобто, в силу ст.1269 ЦК України, ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спірне будинковолодіння успадкував саме ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (чоловіка позивачки).
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить вищевказане будинковолодіння, яке він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Позивачка ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України - спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок його смерті.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки виданої виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області за № 403 від 28.03.2019 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_2 разом з ним за вказаною адресою постійно проживали його дружина - ОСОБА_1 (позивачка по справі), мати - ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Так, позивачка ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а інші спадкоємці першої черги спадкування за законом - мати - ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спадкодавця ОСОБА_2 у встановлений законом строк відмовились від належної їм частки у спадковому майні, що підтверджується наданими в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори копіями сторінок спадкової справи №10/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 ,
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачка не заявила про відмову від даної спадщини.
Тобто, в силу ст.1269 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
При цьому, нотаріусом Мостиської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкового майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 Нотаріус роз'яснив позивачці ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
Отже, із врахуванням вищевказаних норм закону суд вважає, що дану спадщину прийняла лише ОСОБА_2 , позивачка по справі, як спадкоємиця першої черги спадкування за законом.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця та заповіту ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; випискою із погосподарської книги по с.Бортятин за 1986-1990р.р. від березня 2019р.; довідками, виданими виконавчим комітетом Судововишнянської міської ради Мостиського району за 2019р. про склад сім'ї на час смерті спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; листом-відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне спадкове майно від 25.03.2019р. за вих.№01-16/172; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; довідкою із Самбірського БТІ від 20.03.2019р., згідно якої право власності на спірне майно не є зареєстрованим; копіями сторінок спадкових справ №10/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та №290/2012, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо інформації про наявність спадкових справ і заповітів після смерті спадкодавців ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ; іншими матеріалами справи.
Оскільки у даному випадку питання про право позивача ОСОБА_1 на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за законом до ОСОБА_1 , яка у встановленому порядку прийняла дану спадщину, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за останньою права власності на спірне спадкове майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Мостиська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач -Судововишнянська міська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Мостиського району Львівської області, код Є ДРПОУ - 04056233.
Третя особа -Мостиська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення набрало законної сили «___» ______________ 20 р.
Суддя Ю.В.Кічак