Справа №439/1407/17
Провадження №1-кп/439/9/19
31 жовтня 2019 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Броди обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017140160000521 від 12.08.2017 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бодячів Сокальського району Львівської області, українця, із середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 29 грудня 2006 року Сокальським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 680 гривень штрафу; 12.04.2011 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 , 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
за ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного корисливого злочину, після звільнення з місць позбавлення волі, нехтуючи виявленою з боку держави довірою, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.
Так, в ніч на 12 серпня 2017 року ОСОБА_4 , керуючись корисливими спонуканнями, з метою наживи та особистого збагачення, шляхом зняття кріпильних планок скла та зняття скла з вікна, проник до приміщення церкви ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , що знаходиться у с. Збруї Бродівського району, Львівської області, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 930 гривень та 10 польських злотих, що станом на 12 серпня 2017 року відповідно до офіційного курсу Національного Банку України становить 70 гривень 56 копійок, чим заподіяв потерпілому - церкві матеріальної шкоди на загальну суму 1000 гривень 56 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому кається. Він суду пояснив, що дійсно 12 серпня 2017 року проник до приміщення церкви у с. Збруї Бродівського району, Львівської області, звідки викрав гроші.
Представник потерпілого ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, однак, суду подав письмову заяву, в якій просить суд слухання справи проводити у його відсутності, міру покарання призначити на розсуд суду.
Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому враховано, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції. Цим особам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, дослідивши всі подані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як останній вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, повторно.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину - вчинив тяжкий злочини; особу обвинуваченого - раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив рецидив злочинів; не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра; позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований злочин.
В ході судового розгляду встановлено, що 09 листопада 2018 року Радехівським районним судом Львівської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено йому один рік шість місяців іспитового строку; покладено на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи. 04 червня 2019 року Сокальським районним судом Львівської області скасовано умовне відбуття покарання, призначене Радехівським судом та направлено ОСОБА_4 в установу для відбуття покарання у виді трьох років позбавлення волі. Згідно повідомлення Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30) від 23 серпня 2019 року № 10/30-2.9/390 ОСОБА_4 з 21 серпня 2019 року відбуває покарання за вироком Радехівського суду від 09 листопада 2018 року.
Із змісту ч. 4 ст. 70 КК України вбачається, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Тому строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з часу виконання вироку Радехівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2018 року, тобто з 21 серпня 2019 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З представлених суду матеріалів справи вбачається, що витрати на проведення судової трасо логічної експертизи від 25 вересня 2017 року № 4/1665 становлять 395,48 грн.
За таких обставин з ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави судові витрати в розмірі 395,48 грн.
Речові докази по справі: молоток, ніж, ріжуче полотно до пилки по металу, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівської області - знищити.
Заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалось.
Керуючись ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2018 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу виконання вироку Радехівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2018 року, а саме, з 21 серпня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 395,48 гривень витрат за проведення експертизи.
Речові докази у справі: молоток, ніж, ріжуче полотно до пилки по металу, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівської області - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бродівський районний суд Львівської області.
Якщо апеляційну скаргу не було подано, то вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для її подання. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження - на їх вимогу.
Суддя ОСОБА_9