№ 336/2348/19
провадження № 2/336/2139/2018
22 жовтня 2018 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -
15.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи. В позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , 1916 р.н., яка на день смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 .
20.12.1971 р. міськкомунгоспом виконкому Запорізької міської ради трудящих посвідчив, що житловий будинок з належними до нього побудовами та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право особистої власності на житловий будинок. Підставою видачі свідоцтва є рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради депутатів трудящих № 605 від 12.08.1971 р.
31.05.1995 р. ОСОБА_4 складено заповіт, за яким остання вчинила заповідальне розпорядження - належний їй житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_1 , вона заповідала Ѕ частину ОСОБА_2 , по ј частці ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено державним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори, який зареєстровано в реєстрі № 2-545.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , і він на день відкриття спадщини постійно проживав у будинку АДРЕСА_1 .
28.05.2002 р. від ОСОБА_1 до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом, заведено спадкову справу № 359 за 2002 р.
31.10.2018 р. державний нотаріус П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори, дійшов висновку, що вчинення такої дії суперечить законодавству, про що було винесено постанову № 3431/02-31.
Підставою прийняття цієї постанови виступила та обставина, що оригінал документа про право приватної власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , з проставленням підпису та печатки органу, що проводив реєстрацію права власності, не надано.
30.01.2019 р. з Державного архіву Запорізької області було отримано архівний витяг протоколу № 17 засідання виконавчого комітету Шевченківської районної ради депутатів трудящих м.Запоріжжя від 12.08.1971 р., згідно п.5 якого - враховуючи позитивний висновок Управління головного архітектора м.Запоріжжя від 10.05.1971 р. № 767, визнано за ОСОБА_4 право особистої власності на капітальний житловий будинок, побудований за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши його в самостійну одиницю, надавши право користування земельною ділянкою площею 404 кв.м.
Посилаючись на ст.ст.257, 1220, 1268 ЦК України, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок із належними йому господарськими будівлями та спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 13.05.2019 р. відкрито провадження у справі і призначено підготовче судове засідання на 10.06.2019 р.
Підготовче судове засідання 10.06.2019 р. відкладено на 11.07.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
11.07.2019 р. підготовче судове засідання відкладено на 24.07.2019 р. через перебування судді в кримінальному провадженні.
24.07.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 01.10.2019 р.
01.10.2019 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2019 р. за клопотанням представника позивача.
Позивач, в поданій до суду уточненій позовній заяві, зазначив про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України розгляд справи було проведено за відсутності відповідача ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
З наявних в матеріалах справи письмових документів, судом встановлено, що на підставі свідоцтва № 343 про право особистої власності на житловий будинок від 20.12.1971 р. (а.с.9), ОСОБА_4 належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
31.05.1995 р. ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2-545 (а.с.8), за яким належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 , заповіла Ѕ частину - ОСОБА_2 , а по ј частині - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 кожному.
Враховуючи положення ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд застосовує до спірних правовідносин положення ЦК України в редакції 1963 р.
Ч.1 ст.524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Кожен громадянин може залишити за заповітом усе свої майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (ч.1 ст.534 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
Згідно ст.549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем
відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 у порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.549 ЦК України, звернувшись до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори 28.05.2002 р. з заявою про прийнття спадщини після смерті ОСОБА_4
Інші спадкоємці за заповітом - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від належної їм за заповітом частки на користь спадкоємця ОСОБА_1
Постановою нотаріуса від 31.10.2019 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 через відсутність оригіналу документа про право приватної власності на спадкове майно.
Вищевикладене підтверджується матеріалами спадкової справи, заведеної П'ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 (а.с.38-54).
Враховуючи, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а інші спадкоємці за заповітом відмовились від своєї частки на користь позивача, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та визнає за позивачем право власності на спірний житловий будинок у порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок із належними йому господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , 1916 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 01 листопада 2019 року.
Суддя О.В.Дмитрюк