31.10.2019
ЄУН № 337/4123/19
Провадження № 2-а/337/75/2019
31 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Шварцер Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Гуржій Вікторії Сергіївни, третя особа: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову сержанта поліції Гуржій Вікторії Сергіївни про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НОМЕР_1 №1524613 від 16.09.2019 року про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.; провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню і обґрунтовує свій позов тим, що Правила дорожнього руху України він не порушував. Поліцейський виніс постанову без врахування доказів у справі та виявляв упереджене ставлення до особи.
Ухвалою судді від 24 вересня 2019 року було відкрите спрощене провадження за вказаним адміністративним позовом, у якій роз'яснено відповідачу право подати відзив (пояснення) на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справіта призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Крім того, з УПП в Запорізькій області витребувано матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності та задоволення позову в повному обсязі.
Відзив від відповідача станом на день розгляду справи до суду не надійшов. До судового засідання відповідач повторно не з'явився, у зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС Українисправу розглянуто за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення від 16 вересня 2019 року серії ЕАК №1524613 вбачається, що 15 вересня 2019 року о 23:49 годині Можайський О.В ОСОБА_2 , керуючи т.з. ЗАЗ 11028 д.н.з. НОМЕР_2 , проїхав перехрестя вул. Задніпровська та вул. Новгородська на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України. За ч.2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
У відповідності до ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 251 КУпАПпередбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.ст. 268, 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Відповідно до ст.ст. 72-74 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.
При цьому, ст. 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом, позивачем заперечується факт скоєння ним адміністративного порушення за обставин, зазначених у оскаржуваній постанові, а відповідач взагалі не надав суду доказів вчинення позивачем за вказаних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та дотримання вимог ст.ст. 268, 280 КУпАПпід час прийняття рішення відносно позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Окрім того, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем ПДР України. Тобто, в порушення вказаних норм КУпАП, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно власними припущеннями щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача.
Отже, для того, щоб притягнути особу до адміністративної відповідальності, необхідна наявність вини відповідної особи у вчиненому правопорушенні, яка підтверджена належними доказами. Одними з таких доказів відповідно до статті 251 КУпАП є, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки.
Однак, інспектором не подано до суду відзиву на адміністративний позов, доказів фото- і кіно-зйомки, пояснень очевидців, акту технічного огляду транспортного засобу.
В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови.
Так, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог статей 245, 247, 251, 252 КУпАПрозглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, не здійснив технічний огляд транспортного засобу, не надав можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, не допитав свідків, у зв'язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи прийняв постанову, яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом у сукупності, викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього рухупри винесенні оскаржуваної постанови, не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відео-фіксації порушення позивачем правил дорожнього руху. Оскаржувана постанова не містить доказової бази вчинення правопорушення. Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Зазначені правові позиції викладені у постановах №524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, № 338/1/17 від 26.04.2018 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення згідно п.3 ч.3 ст. 286 КУпАП - закриттю.
При цьому, адміністративний позов не може бути задоволено в повному обсязі.
Так, позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Однак, суд за наслідками розгляду справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності може прийняти лише одне із видів рішень, передбачених ч.3 ст. 286 КУпАП. Можливість визнання при цьому оскаржуваної постанови протиправною законодавець не встановлює, у зв'язку з чим в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову ЕАК №1524613 від 16 вересня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.С. Бредун