328/1812/19
31.10.2019
2/328/801/19
Іменем України
31 жовтня 2019 року м.Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Токмак за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, зазначивши в якості відповідача Токмацьку міську раду, в якій просить визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами після померлого чоловіка ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на все його майно. Одним із видів цього майна є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який позивач прийняла фактично, так як мешкала разом зі спадкодавцем на день його смерті. Позивач, як єдиний спадкоємець, звернулася до Токмацької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, однак свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене майно не отримала, так як будинок зареєстрований як недобудований. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує право позивача на спадкування та набуття права власності на будинок в порядку спадкування за законом, за захистом якого позивач змушена звернутися до суду, адже в позасудовому порядку їх захистити неможливо.
На розгляд справи в судове засідання позивач не прибула, через канцелярію надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
На розгляд справи в судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позов не надала. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Токмацьким міським відділом РАЦС Запорізького обласного управління юстиції 16 травня 2006 року.
Родинні відносини позивача ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 21.11.1957.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все його майно. Одним із видів цього майна є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який позивач прийняла фактично, так як мешкала разом зі спадкодавцем на день його смерті.
За життя ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.1999, реєстраційний №2529, що підтверджується цим договором та копією довідки КП «Абрис» Токмацької міської ради №176 від 27.05.2019.
14 червня 2019 року позивач звернулася до Токмацької державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , але нотаріус у своїй постанові від 14.06.2019 за №987/02-31 відмовила у видачі свідоцтва на успадкування вищевказаного будинку, на підставі того, що даний житловий будинок зареєстрований як недобудований та за життя спадкодавця не був зданий в експлуатацію. Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.06.2019 за №987/02-31.
Згідно з довідкою КП «Абрис» Токмацької міської ради від 27.05.2019 за №176 житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за ОСОБА_2 - ціла частка, на підставі договору купівлі - продажу від 19.12.1990, реєстраційний №2529, посвідченого державним нотаріусом Токмацької нотаріальної контори. Зареєстрований як недобудований будинок. Відповідно до технічного паспорту від 13.05.2019, даний житловий будинок будівництвом завершений у 1991 році.
Згідно з ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з постанови нотаріуса від 14.06.2019 за №987/02-31, позивач ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 по день його смерті, тобто на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася, що підтверджується листом Токмацької державної нотаріальної контори Запорізької області від 18.09.2019 № 1375/01-16. Позивач являється єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2 відповідно до ст.1268 ЦК України.
Статтями 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 правомірно набув право власності на недобудований будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який в 1991 році був добудований.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення"(втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").
Відповідно до роз'яснень «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду: лист від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи. Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності позивача не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на будинок в судовому порядку.
Відповідно до п.23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивач є такою, що прийняла спадщину, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, сам факт не отримання правовстановлюючих документів, не може вважатися відсутністю прав на відповідне майно, якщо воно правомірно набуто у власність. В даному випадку, суд вважає, що оскільки будинок набутий спадкодавцем правомірно, то позивач має право отримати його у власність в порядку спадкування за законом. Таким чином, за позивачем має бути визнано право власності на зазначений будинок в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 1261 ЦК України, ст.13, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Токмацької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Токмацька міська рада, код в ЄДРПОУ 20520724, місце знаходження: 71701, Запорізька область, місто Токмак, вулиця Центральна, 45.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
Заочне може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з урахуванням п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: