1Справа № 335/11790/19 3/335/1809/2019
31 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши матеріал, що надійшов з Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ГР № 287597 від 11.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 не виконує батьківські обов'язки по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , який 29.09.2019 року о 00-35 год. знаходячись по вул . Незалежної України, 2 , біля кіоску, намагався скрутити засов кіоску, в рюкзаку знаходились інструменти (молоток, ключ, велика викрутка), тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з приводу складеного адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 184 КУпАП пояснив суду, що після розлучення з дружиною син проживає разом з нею, при можливості він спілкується з сином, проводив з ним бесіду з приводу події, що сталася 29.09.2019 року, на що син пояснив, що опинився під впливом поганої компанії, та запевняв більше такого не робити. Також зазначив, що в останній час колишня дружина не дозволяє спілкуватися із сином, при цьому, при можливості він надає матеріальну допомогу сину та має намір вирішити питання проживання сина разом з ним.
Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 приходить до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення Серії ГР № 287597 від 11.10.2019 року, ОСОБА_1 не виконує батьківські обов'язки по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_2 , який 29.09.2019 року о 00-35 год. знаходячись по вул. Незалежної України, 2 , біля кіоску, намагався скрутити засов кіоску, в рюкзаку знаходились інструменти (молоток, ключ, велика викрутка).
Так, диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
У ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконував свої батьківські обов'язки, при цьому не зазначено в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.
Крім того, при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , співробітниками поліції не прийнятий до уваги той факт, що ОСОБА_1 з матір'ю дитини шлюб розірвав, та дитина проживає разом з матір'ю. Також не перевірений факт, того чи надає матір дитини можливість батьку спілкуватися з сином, тим самим встановити чи має ОСОБА_1 можливість приймати участь у вихованні спільної дитини.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків.
Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, необхідно вказати, які саме обов'язки не були виконані останнім.
З матеріалів справи не зрозуміло, в яких саме діях ОСОБА_1 проявилось неналежне виконання обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя дитини.
В той же час, належних та допустимих доказів які б підтверджували, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання відносно сина в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи відсутні.
Крім цього, адміністративне правопорушення інкриміноване ОСОБА_1 було скоєно 29.09.2019 року, натомість протокол про адміністративне правопорушення Серії ГР № 287597 від 11.10.2019 року щодо ОСОБА_1 був складений 11.10.2019 року, тобто з порушенням вимог, передбачені ст. 254 КУпАП, а саме протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд не має достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.В.Геєць