Дата документу "31" жовтня 2019 р.
Справа № 937/7535/19
Провадження № 2/397/3411/19
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Урупи І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини до 1/6 частини зі всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до повноліття дитини.
Крім того, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яке мотивовано тим, що він має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка знаходиться у декретній відпустці, крім того сплачує аліменти на дитину за рішенням суду в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, а тому сума судового збору для нього занадто велика.
Дану позовну заяву треба залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Позивачем заявлено вимогу саме про зменшення розміру аліментів, за подачу якої Законом України “Про судовий збір” пільг щодо сплати судового збору не передбачено.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення посилаючись на те, що він має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка знаходиться у декретній відпустці, крім того сплачує аліменти на дитину за рішенням суду в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, а тому сума судового збору для нього занадто велика, однак не посилається та не надає доказів тих обставин, а саме: довідку податкового органу про розмір річного доходу позивача за попередній 2018 рік календарний рік, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність нерухомого та рухомого майна, тощо.
Отже, позивач не надав доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку, а тому підстав для відстрочення сплати судового збору у даному випадку немає.
Відповідно до п/п 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 768 грн. 40 коп. (1921 х 0,4), де 1921 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2019.
Цю суму слід сплатити на розрахунковий рахунок отримувача UA548999980000031211206008013, отримувач коштів - Мелітопольське УД/Мелітополь/22030101, код отримувача (код за ЄРДПОУ) 37968956, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код баку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації і доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків та надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому та зазначеному в ухвалі розмірі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.95,134,175,185 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: