Дата документу 31.10.2019
Справа № 320/4472/19
Провадження № 2о/320/553/19
31 жовтня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участі секретаря: Прозорової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що вона 20.06.2014 року з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області. Від вказаного шлюбу сторони дітей не мають. ОСОБА_2 засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016р. за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі, та відбуває покарання в ОВК№88 с. М. Токмачка вул. АДРЕСА_1 1. Шлюбні відносини між сторонами фактично припиненні, примирення між ними не відбувається. Тому вона просить суд розірвати шлюб між сторонами.
Заявник в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла заява до суду про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає.
Заінтересована особа ОСОБА_2 про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Заперечень та клопотань на адресу суду не надходило.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Згідно ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
У відповідності до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, позов може бути задоволено, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 20.06.2014 року, зареєстрований актовим записом №440 та підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 (а.с.10). Від вказаного шлюбу сторони дітей не мають. На даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припиненні. Сім'я не може бути збережена та подальше спільне життя не можливо.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття кохання та поваги один до одного. Сім'я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд вважає можливим розглянути справу без присутності сторін, та вважає необхідним розірвати шлюб між сторонами.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Заявник скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а заявник не має наміру зберігати шлюб.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що причини, які спонукають заявника наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 259, 263- 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано: АДРЕСА_3 , відбуває покарання в ОВК№88 с. М. Токмачка вул. АДРЕСА_1 , який був зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовим записом №440 від 20.06.2014 року.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити на дошлюбне - ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко