Дата документу 22.10.2019
Справа № 334/6290/19
Провадження № 3/334/1576/19
22 жовтня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., за участю прокурора - Беклеміщевої Ю.М.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який працювавінспектором роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.08.2019 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 17/2019 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме про порушення вимог ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
Згідноматеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , наказом ДПП НП України від 18.04.2016 № 105 о/с, рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №2 батальйону №4 УПП в м. Запоріжжя ДПП НП України та наказом ДПП в Запорізькій області від 31.08.2017 № 335 о/с, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції. 16.04.2016 ОСОБА_1 склав Присягу поліцейського на вірність Українському народові. Відповідно до п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції визначається як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно з ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції». Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Наказом ДПП НП України від 24.01.2018 № 41 о/с, ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, з 31.01.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану звиконання функцій держави або місцевого самоврядування, подаютьдекларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевогосамоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, та відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вказані особи зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Однак, ОСОБА_1 будучи звільненим 31.01.2018 року з посади інспектор роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, відповідно до підпункту «з» п.1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та будучи ознайомленим із вимогами вказаного Закону, у тому числі в частині вимог фінансового контролю, згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , декларацію перед звільненням особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями подано лише 27.12.2018.
Таким чином, інспектор роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 1700- VII від 14.10.2014).
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав у повному обсязі та надав суду пояснення по суті об'єднаної адміністративної справи, а також заявив клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням строків притягнення винної сторони до адміністративної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Просила накласти на порушника адміністративне стягнення згідно санкції статті, та заперечувала, що закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши надані у справі докази, суддя дійшов до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1).
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, 16.04.2016 ОСОБА_1 склав Присягу поліцейського на вірність Українському народові.
Наказом ДПП НП України від 18.04.2016 № 105 о/с, рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №2 батальйону №4 УШІ в м. Запоріжжя ДПП НП України.
Наказом ДПП в Запорізькій області від 31.08.2017 № 335 о/с, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції.
Відповідно до п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції визначається як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно з ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції
Враховуючи положення пп. 2 п. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» до складу поліції віднесена патрульна поліція.
Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
В своїй діяльності ОСОБА_1 , як поліцейський керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України тощо, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та він є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Відповідно до пп.3 п.5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Затвердженого рішенням НАЗК №3 від 10.06.2016 яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за №959/29089 декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" пункту 2,пункті 5 частини першої статті 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення.
Зазначені у пункті 1 цього рішення декларації подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, інспектор роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, ОСОБА_1 , є поліцейським, якому присвоєно спеціальне звання поліції і який проходить службу на відповідних посадах у поліції, яка визначається як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень, а тому, згідно з пп. «з» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-УІІ від 14.10.2014 є суб'єктом, який відповідно до частини першої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно наказу ДПП НП України від 24.01.2018 № 41 о/с, ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, з 31.01.2018р., з яким він був ознайомлений.
ОСОБА_1 , припиняючи 31.01.2018 року діяльність на посаді інспектора роти №2 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, був зобов'язаний, в цей же день - 31.01.2018 року ознайомившись з наказом про звільнення, подати на офіційному веб-сайті НАЗК електрону декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період який не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про необхідність подати декларацію особи, яка здійснює діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в день звільнення 31.01.2018р. не подав декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року та Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014) - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з офіційного сайту НАЗК щодо подання ОСОБА_1 27.12.2018 декларації перед звільненням за період неохоплений раніше поданими деклараціями, особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;наказами по особовому складу ДПП НП України;інформацією НАЗК щодо дій суб'єкта декларування ОСОБА_1 ;письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; іншими матеріалами, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією тощо.
Також при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд вважає його пояснення про те, що на момент розгляду справи закінчився тримісячний строк притягнення винної сторони до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП безпідставними, оскільки, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями164-14, 212-12, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, та розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що моментом виявлення адміністративного правопорушення є 27.08.2019 року, а саме дата складання протоколу старшим оперуповноваженим Запорізького УДВБ НП України. Тому, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає.
Обираючи вид стягнення, суд керується правилами ст.23 КУпАП України і враховує характер правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, ставлення до скоєного, а також характер і ступінь його вини, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у вигляді штрафув розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 п. 2 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 172-6, 221, 280, 283-284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Українита накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до ВДВС, який стягується з правопорушника у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Баруліна Т. Є.