Справа № 333/3841/19
Провадження № 1-кп/333/546/19
Іменем України
29 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта - середньо - спеціальна, маючого на утримані дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого механіком ТОВ «Фаворіт - Логістік», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
Згідно п. 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 p. № 576), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 pоку № 292 та іншими нормативними актами).
Порядок надання дозволів на носіння та зберігання холодної зброї затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ № 622 від 21.08.1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.1998 року за № 637/3077 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів».
Так, 08.06.2019 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, знаходячись по вул. Чумаченко, м. Запоріжжя, шляхом привласнення знайденого, з поверхні землі, придбав предмет зовні схожий на ніж в піхвах, впевнившись, що знайдений ним предмет за конструктивними ознаками є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, помістив його в кишеню, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно, пересуваючись по території м. Запоріжжя, носив знайдений ним ніж, тим самим продовжуючи свій злочинний умисел направлений на носіння холодної зброї, не маючи передбаченого законом дозволу, нехтуючи вищезгаданими нормативно правовими актами, маючи при цьому можливість його швидкого використання до моменту припинення його протиправних дій направлених на незаконне поводження з холодною зброєю працівниками поліції, які під час поверхневої перевірки за спиною на поясі у останнього виявили предмет схожий на холодну зброю ніж у піхвах.
Після чого, співробітники Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, о 00 годині 12 хвилин, 09.06.2019 року, вилучили вказаний предмет в ході огляду місця події, а саме: ділянки місцевості поблизу будинку № 12 по вул. Парамонова, в м. Запоріжжі, який відповідно до висновку експерта № 2-331 від 24.06.2019 року, є саморобним ножем, виготовленим по типу мисливських ножів загального призначення довільної форми, що відноситься до клинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії, який ОСОБА_4 , незаконно носив без передбаченого законом дозволу.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у повному обсязі у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, зазначивши, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Крім того, суду пояснив, що 08.06.2019 року вийшов з квартири померлої матері, яка знаходиться по АДРЕСА_2 . Вертаючись додому ввечері він побачив на землі предмет. Дуже красива річ. Він підняв його, розкрив і побачив, що це ніж. Хотів віднести його до поліції та оформити на себе. По дорозі у райвідділ, його зупинили працівники поліції. Це все вже відбувалося 09.06.2019 року вночі. Він розповів працівникам поліції про свою знахідку. Його відвезли до райвідділу. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, висновки для себе зробив.
Згідно висновку експерта № 2-331 від 24.06.2019 року наданий на дослідження ніж є саморобним, виготовленим по типу мисливських ножів загального призначення довільної форми та відноситься до клинкової холодної зброї колюче - ріжучої дії.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та висновку експерта.
При встановлених обставинах, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, обставини справи, особу обвинуваченого, яка раніше не судимий, повністю визнав провину і розкаявся у скоєному, на диспансерному обліку в Запорізькому наркологічному диспансері та в Запорізькій психіатричній лікарні не перебуває. Крім того, обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаялася у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини у справі. Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про його особу, ставлення до скоєного, поведінки після скоєного кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думки прокурора, який просив призначити покарання у вигляді штрафу, суд прийшов до висновку про те, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить.
Санкцією ч. 2 ст. 263 КК України передбачено кілька видів альтернативних покарань. Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, що суттєво пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 785 грн. 50 коп. за залучення експертів на проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи № 2-331 від 24.06.2019 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
Арешт на майно не накладався
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376, 395 КПК України,суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 50 копійок за залучення експертів на проведення судової експертизи.
Речові докази по справі:
-спецпакет № 4040519 з вмістом ножу у піхвах та первинного упакування, переданий на зберігання до кімнати зберігання зброї Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1