Справа № 308/10184/18
24 вересня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2007 р.н., та доньки ОСОБА_4 , 2004 р.н., третя особа - служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться справа за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2007 р.н., та доньки ОСОБА_4 , 2004 р.н., третя особа - служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Дана справа призначалася до розгляду на 01.11.2018 року, про що позивач належним чином був повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.10.2018 року, наявне у матеріалах справи.
Однак, на дане судове засідання представник позивача не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи було відкладено на 20.03..2019 року.
Повторне судове засідання було призначене на 20.03.2019 року, про що позивач належним чином був повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.11.2018 року, наявне у матеріалах справи.
Однак, на дане судове засідання представник позивача не з"явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку з перебуванням у відрядженні.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи було в черговий раз відкладено на 24.09.2019 року, про що позивача було повідомлено вчасно та належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.04.2019 року
Однак, представник позивача повторно не з"явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачі, представник відповідачів та представник третьої особи в судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. У матеріалах справи наявна заява представника служби у справах дітей Ужгородської РДА про розгляд справи без участі третьої особи, причини неявки в судове засіданні відповідачів та їх представника суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Частиною 2 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання, повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль, ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інших умов, у тому числі й існування поважних причин неявки, процесуальний закон не передбачає, а тому право суду залишити позов без розгляду від цієї обставини не залежить.
Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання вдруге, тобто повторно, за наявності вищевикладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України установлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами,; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку учасників справи, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов"язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обовязки учасників справи, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Проте, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.
Зазначене узгоджується із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
У той же час, неодноразові неявки позивача, які є безумовним проявленням неповаги до суду, позбавляють суд можливості своєчасно розглянути справу, що призводить до порушення прав учасників процесу та норм процесуального законодавства.
Згідно з вимогами ЦПК України, суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, що знайшло своє відображення в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за вих. № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012 р., що був надісланий на адресу голів Апеляційного суду АРК, апеляційних судів областей, м. Києва і Севастополя.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі (№6-24063 ск 15), згідно якої, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, застосувавши норми ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, дійшов висновку про те, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату судового засідання, повторно не з'явилась до суду. При цьому ВССУ вказав на те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які зявляються до суду, а позивачка, при цьому, і не зявляється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися відвикористання прийомів, які повязані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Таким чином, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду, роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Слід також зазначити, що від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 223, 257, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2007 р.н., та доньки ОСОБА_4 , 2004 р.н., третя особа - служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: О.А. Придачук