Справа № 308/11321/18
30 жовтня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070030000647 від 26.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 152 КК України,-
встановив:
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться вищезазначені матеріали кримінального провадження.
Судом встановлено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби обраний відносно ОСОБА_4 закінчується 04 листопада 2019 року включно а тому суд ставить на обговорення питання про можливість продовження такого.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , оскільки обраний ухвалою суду від 06 вересня 2019 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді домашнього арешту закінчується 04 листопада 2019 року.
Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , які залишили вирішення питання на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з висновком, викладеним ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, не арештований, а сторона обвинувачення повинна продемонструвати дані, які свідчать з достатнім ступенем переконливості, що арештованому необхідно знаходитися під вартою.
У контексті достатності підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як найбільш суворого, ЄСПЛ у рішенні у справі "В. проти Швейцарії" від 26 січня 1993 року дійшов висновку, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки в залежності від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховуватись від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. У рішенні у справі «Мамедова проти РФ» від 01 червня 2006 року Суд констатував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 152 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2018 обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 15 грудня 2018 року без можливості внесення застави. Ухвалою суду від 20.05.2019 продовжено дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме датою закінчення тримання під вартою є 18 липня 2019 року включно. Ухвалою суду від 15.09.2019 продовжено дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2019 року включно без можливості внесення застави. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.08.2019 вищезазначену ухвалу від 15.07.2019 було скасовано. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2019 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби. Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 04.11.2019 року.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 5 ч. 1 ст. 177 КПК та приймаючи до уваги те, що судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 триває, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжким злочином. Обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Судом враховано побоювання потерпілої, що обвинувачений ОСОБА_4 може заподіяти шкоду такій.
Також, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби за місцем його проживання. Окрім цього, продовжуючи, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього обов'язки.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 331, 369-372, 392 КПК України,-
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 152 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби, строком на два місяці.
Датою закінчення домашнього арешту є 28 грудня 2019 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 .
Попередити ОСОБА_4 про те, що невиконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту тягне за собою обрання більш тяжкого запобіжного заходу, такого як тримання під вартою.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня ї проголошення.
Повний текст ухвали буде складено і проголошено 31 жовтня 2019 року о 09 год. 00 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонногго суду ОСОБА_1