Справа № 266/4765/19
Провадження № 2/266/983/19
23 жовтня 2019 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі :
головуючого судді Шишиліна О.Г.,
за участі секретаря Воропаєвої О.Є.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, третя особа ОСОБА_4 мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 24.03.2010 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісяця, починаючи з 02.02.2010 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання даного рішення відкрито виконавче провадження ВП №22845632 від 26.11.2010 р. Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя №265/7981/17 від 27.11.2017р. з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , в розмірі ј частини всіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2017 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання даного рішення відкрито виконавче провадження ВП №55395862 від 18.12.2017 р. Оскільки він має аліментні зобов'язання по відношенню до стягнення ј + ј, що дорівнює Ѕ частину відрахувань з його доходу, що не відповідає нормі закону, оскільки на утримання двох дітей може бути стягнуті аліменти у розмірі 33% від всіх видів доходу. У зв'язку у чим просить суд змінити розмір стягнення з нього аліментів до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина, оскільки вважає, що стягнуті з нього аліменти перевищують встановлену законом частину та просить суд взяти до уваги його сьогоднішній дохід.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Додатково вказав, що має проблеми зі здоров'ям.
Відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав вказаних у поданому до суду відзиві. В обґрунтування вимог вказує, що у СК України не вказано,що 50% від заробітку це перевищення встановленої законом норми відрахувань. В ЗУ «Про виконавче провадження» вказано, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати , що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами, але це обмеження не поширюється на відрахування у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, у такому випадку розмір відрахувань не може перевищувати 70%. Аліменти стягнути з відповідача є достатніми для гармонійного розвитку дитини. Також вказала, що син постійно хворіє та знаходиться на диспансерному обліку, як часто хворіючи дитина з 2019 року, що в свою чергу потребує грошових коштів на лікування, санаторно-курортного лікування. Тому зменшення розміру аліментів не забезпечить в повній мірі інтереси дитини, що призведе до порушення прав на достатній рівень життя та розвиток дитини.
Крім того позивач має можливість сплачувати аліменти в розмірі, стягнутому за рішенням суду. Так дитина від другого шлюбу ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом трьох років позивач сплачував на користь відповідача аліменти та не звертався до суду із заявою про зменшення розміру аліментів, хоча кількість утриманців збільшилась. З 15.11.2017 року з нього були стягнуті аліменти на утримання доньки від другого шлюбу, проте навіть після цього він продовжував сплачувати аліменти. Тому бажання позивача зменшити розмір аліментів пов'язано лише із тим, що у зв'язку із збільшенням його заробітку збільшився розмір відрахувань. Вважає, що підстав для їх зменшення позивач не навів. Крім того доходи позивача о 2019 році мають динаміку збільшення, тому матеріальне становище його не погіршилося. Будь-яких інших доказів, які б мали істотне значення для зменшення розміру аліментів позивач не надав.
Третя особа ОСОБА_4 повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином в судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не подала.
Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач в позові, посилається на те, що на теперішній час в нього на утриманні окрім старшого сина на утримання якого стягуються аліменти в розмірі ј частки доходу, знаходиться менша донька від іншого шлюбу на утримання якої також стягуються аліменти в розмірі ј частки доходу, що загалом становить половину його заробітку, що перевищує встановлену законом частку відрахувань та є непомірним, та ставить його у скрутне матеріальне становище.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24.03.2010 з ОСОБА_9 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини всіх видів доходів щомісяця, починаючи з 02.02.2010 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.6).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2010 року ВП №2284532 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-613 виданим 24.03.2010 року Приморським районним судом м. Маріуполя з примусового виконання вищевказаного рішення суду( а.с.7).
Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.11.2017 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.8)
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2017 року ВП №55395862 відкрито виконавче провадження за судовим наказом №266/7981/17 виданим 27.11.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя з примусового виконання вищевказаного судового наказу ( а.с.9).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2. ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Як зазначено в правовій позиції у справі за N 143цс13 від 5 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Приписами статті 26 Закону України «Про оплату праці» встановлені обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Приписами статті ч. 2 ст. 70 ЗУ « Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема у разі стягнення аліментів, - 50 відсотків.
Частина 3 цієї статті встановлює, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
З довідки ПрАТ МК «Азовсталь» від 25.07.2019 р. №02-2961 вбачається, що відрахування з заробітної плати ОСОБА_1 , яка за період з січня 2019 р. по липень 2019 р. становить 78962,31 грн. аліментів на користь ОСОБА_2 за період 01.01.2019 по 30.06.2019 р. складає 12207,64 грн., з яких зокрема у березні 2019 р. - 2760,94 грн., у квітні 2019 р. - 2331,93 грн., у травні 2019 р. - 3346,05 грн.. у червні 2019 р. - 3768,72 грн. ( а.с. 10). Аналогічний розмір аліментів відраховано і на користь ОСОБА_4 ( а.с.11)
Таким чином позивач сплачує аліменти на утримання двох дітей у розмірі 50 відсотків, що не суперечить вимогам ЗУ « Про оплату праці» та ЗУ « Про виконавче провадження».
З довідки державного виконавця Лівобережного відділу ДВС м. Маріуполя від 10.09.2019 р. №15.1-59/12747 вбачається, що позивач отримує дохід в ПАТ ММК «Азовсталь», зокрема о 2019 році його дохід становив у березні нарахована заробітна плата у розмірі 13721,93 грн. у квітні 11590,18 грн., у травні 16629,33 грн., у червні 18729,53 грн., у липні 18371,68 грн., що порівняно з 2018 роком за ті ж місяці є значно вищим (а.с. 27-28).
За таких підстав матеріальне становище позивача о 2019 році порівняно з минулими роками поліпшилося.
З відрахуванням суми аліментів у розмірі 2760,94 грн. у березні 2019 р., 2331,93 грн. у квітні 2019 р., 3346,05 грн., у травні 2019 р. та 3768, 72 грн., у червні 2019 р. на користь відповідача з врахуванням тих же сум відрахованих на корить ОСОБА_4 залишок заробітної плати позивача становить у березні 2019 р. - 8200,05 грн., у квітні 2019 р. - 6926,32 грн., у травні - 9937,23 грн., у червня 2019 р. - 9937,23 грн., що значно перевищує прожитковий мінімум на працездатну особу встановлений у 2019 р., який становить до 30.06.2019 р. - 1921 грн., до 30.11.2019 р. 2007 грн.
Таким чином позивачем не доведено, що його матеріальне становище не дозволяє йому сплачувати аліменти на користь відповідача у раніше визначеному судом розмірі.
Крім того, судом встановлено, що в період сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_10 , у позивача народилася дитина від іншого шлюбу, а саме донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої позивач сплачує аліменти з листопада 2017 року.
За таких підстав посилання позивача, як на підставу зміни розміру аліментів у зв'язку із тим, що в нього наявна інша дитина, яка находиться на його утриманні суд не приймає до уваги, оскільки вищезазначені обставини у відповідача існували на час виконання рішення суду та на теперішній час не змінилися.
Враховуючи те, що позивач жодного доказу, що підтверджують обставини погіршення стану його здоров'я не надав, суд вважає їх не доведеним.
Натомість, з довідки Центра первинної медико - санітарної допомоги №4 м. Маріуполя від 13.09.2019 р. №-1-08/918 вбачається, що ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на диспансерному обліку, як часто тривало хворіючи дитина з 2019 р. За останній час переніс 5 захворювань бронхольогочної системи. Рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії бронхольогочного профілю( а.с. 26).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, розмір стягуваних аліментів на користь відповідача є достатнім для забезпечення в повній мірі інтересів дитини та не є завищеним.
Враховуючи обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2-13, 76-83, 141, 142, 258, 259, 274 ЦПК України, ст.ст.3, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2019 року.
Суддя: Шишилін О. Г.