Справа № 236/4140/19
31 жовтня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю: секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду міста Лиман, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
10 жовтня 2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування(а.с. 4-9).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, просить розглянути цивільну справу без її участі та задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи у підготовчому засіданні, про що надала до суду відповідну заяву (а.с. 53).
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності; позовні вимоги позивача визнала повністю, не заперечувала проти їх задоволення та розгляд справи у підготовчому засіданні(а.с. 54-55).
Відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності; позовні вимоги позивача визнала повністю, не заперечувала проти їх задоволення та розгляд справи у підготовчому засіданні(а.с. 50-51).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лиман Донецької області померла мати позивача, ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.09.2018, актовий запис № 843(а.с.19).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 12,3695 га, кадастровий номер 1423085400:08:000:0058, земельну ділянку площею 0,2250 га, кадастровий номер 1423085400:08:000:0059, земельну ділянку площею 0,1300 га, кадастровий номер 1423085400:08:000:0060, земельну ділянку площею 1,6635 га, кадастровий номер 1423085400:08:000:0061, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Тернівська сільська рада), Лиманського району, Донецької області; житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0883 га, кадастровий номер 1413300000:01:010:0342, розташований по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які належали померлій на підставі Державного акта, серії ДН, виданому 13.12.1996 року Краснолиманською міською радою Донецької області, (а.с.20).
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_4 залишилися спадкоємці за законом: позивач ОСОБА_1 (донька спадкодавця) та її сестри ОСОБА_3 (донька спадкодавця) та ОСОБА_2 (донька спадкодавця). Всі в установленому законом порядку прийняли спадщину (ст.1269,1270 ЦК України), інші особи, які реалізували своє спадкове право, відсутні що підтверджується повідомленням Лиманської державної нотаріальної контори від 29.10.2019(а.с.59).
Відповідно до ст. ст. 1217 та 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Інформаційним листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ підтверджено право спадкоємців врегулювати свої правовідносини шляхом укладення договорів про поділ спадкового майна при відсутності між ними спору за спеціальними нормами щодо поділу спадкового майна (ст. ст.1278,1279 ЦК України), що також узгоджується зі ст. 6, 627 ЦК України.
07.09.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір про розподіл спадкового майна, згідно з яким у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перейшли: по 1/3 частці вищезазначених земельних ділянок, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Тернівська сільська рада), Лиманського району, Донецької області. Позивачу у власність перейшли також по 1/3 частці вищезазначених земельних ділянок, а також житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами та АДРЕСА_1 . Розподіл спадкового майна проводився без доплати. Зазначений договір про розподіл спадкового майна було посвідчено державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Семеновою І.М. 07.09.2019 року за реєстровим № 3003(а.с.23).
07.09.2019 державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Семеновою І.М. позивачу та відповідачам за реєстровими №№ 3004-3016 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, попередньо розподілене між ними згідно вищезазначеного договору(а.с.24).
Крім того за вказаним договором позивачу у власність повинна була перейти земельна ділянка площею 0,0866 га, кадастровий номер 1413300000:01:010:0342, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, зазначену вище, було відмовлено, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.09.2019. Дана відмова нотаріуса обґрунтована тим, що в правовстановлюючому документі, який підтверджує право власності на земельну ділянку спадкодавця ( державному акті) є дописки і підчистки(у розділі «місце проживання» в державному акті серії ДН, виданому 13.12.1996 Краснолиманською міською радою Донецької області, звичайною ручкою синього кольору закреслено «Перемоги» та дописано «Победа»)(а.с.27-28).
Пунктом 3.5 постанови спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємцями, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством; у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частина 1 статті 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1404675072019 від 25.03.2019 відносно земельної ділянки, зазначеної вище - вона належала саме спадкодавцю, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту серії ДН від 13.12.1996 виданого Краснолиманською міською радою(а.с.21).
Саме тому можна зробити висновок, що зазначена дописка, викликана недбалістю, неуважністю службових осіб.
Відповідно до п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 серпня 2009 року за № 735/16751, із змінами згідно з наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 30 серпня 2010 року № 631, новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Зазначений вище наказ, яким затверджено Інструкцію про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку... втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 537 від 09.09.2013 року.
Відповідно до п. 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 під час проведення державної реєстрації прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона угоди, згідно якої виникли речові права.
Згідно п. 48 зазначеного Порядку для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акту на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник повинен вчинити певні дії.
Оскільки чинне законодавство не передбачає можливість отримання дубліката державного акту на право власності на землю. Провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно може тільки його власник, а спадкоємці позбавлені такого права.
Крім того, Згідно ст. ст. 4,5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, яке належить фізичній особі, підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року - усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп'ютерної техніки.
Так спадкодавець за життя на законній підставі набув право власності на земельну ділянку площею 0,0866 га, кадастровий номер 1413300000:01:010:0342, розташовану по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Стаття 41 Конституції України проголошує «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом».
Тобто на сьогоднішній день позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку - шляхом отримання нотаріального свідоцтва про право на спадщину за законом - оформити свої права на вказане майно.
Відповідно звіту про експертну грошову оцінку вартості земельних ділянок від 20.09.2019, виготовлену суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 ринкова вартість зазначених вище земельних ділянок складає 48063,00 грн.(а.с.30-40).
Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вказані роз'яснення мають на увазі, що спадкоємець повинен звернутися до суду у порядку позовного провадження з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_10 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 25, 328, 392, 1216, 1218,1261,1268,1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лиман, Донецької області та складається з:
земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0866 га, кадастровий номер 1413300000:01:010:0342, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складений 01.11.2019.
Суддя-