Справа № 522/22654/18
Провадження № 2/522/4054/19
23 жовтня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
28.12.2019 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків 273 290 (двісті сімдесят три тисячі двісті дев'яносто) гривень 91 копійок, 15 351 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят одну) гривень 87 копійок в якості компенсації понесених судових витрат.
На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 21.10.2016 р. між ним та відповідачем в усній формі був укладений договір на проведення проектних робіт. За цим договором ОСОБА_2 зобов'язався виконати роботи з проектування реконструкції готельно-ресторанного комплексу, фітнес-центру та станції технічного обслуговування, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .4. На підтвердження укладення договору ОСОБА_2 склав 21.10.2016 р. розписку, в якій зазначив про отримання від позивача грошових коштів в сумі, еквівалентній 11 000 доларів США за виконання проектних робіт. 02.10.2018 р. ОСОБА_1 вручив ОСОБА_2 вимогу від 28.09.2018 р. на проектування та розробку проектної документації згідно з наведеним завданням, в якому були зазначені вихідні данні, види та обсяг проектних робіт, а також граничний строк до 10.11.2018 р. для виконання і передання проектної документації замовникові. Проте, відповідач не виконав проектних робіт та не надав позивачу проектної документації. 04.12.2018 р. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення протягом семи днів грошових коштів, сплачених за роботу, яку той не виконав. Цю вимогу відповідач відмовився прийняти 05.12.2018р., про що зазначено в поштовій накладній кур'єрської служби доставки №5152.
Як зазначає позивач, самостійно врегулювати спір не видається можливим, оскільки відповідач від зустрічі відмовляється, а в останній час на телефонні дзвінки не відповідає.
Ухвалою від 21 січня 2019 року по справі відкрито провадження. Встановлений загальний порядок розгляду справи, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.04.2019 року за заявою позивача було вжито заходів забезпечення позову, накладено арешт на належне на праві власності майно відповідача - ј частку у праві власності на квартиру загальною площею 69,9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач не надав своєї правової позиції за пред'явленим йому позовом. У судові засідання не з'являвся та участь свого представника не забезпечив.
07.05.2019 року закрито підготовче провадження.
Учасники справи в судове засідання 23 жовтня 2019 року не з'явились.
Представник позивача, адвокат Сопільняк В.Ю. звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутністю, надав оригінал розписки від 21.10.2016 року.
Так, судові засідання з розгляду даної справи були призначені на 05.04.2019р., 07.05.2019р., 25.06.2019р., 01.08.2019р. та 23.10.2019р.
Про судові засідання 05.04.2019р. та 07.05.2019р. ОСОБА_2 сповіщався шляхом направлення судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення через ДП «Укрпошта». Однак, судові повістки повернулися у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
У судові засідання, призначені на 25.06.2019р., 01.08.2019р. відповідач сповіщався направленням йому судових повісток кур'єрською службою ТОВ «Двадцять п'ять годин» за адресою його зареєстрованого місця проживання. Відповідно до поштових накладних №9287 та №9678, ОСОБА_2 відмовився отримати поштові відправлення.
У судове засідання, призначене на 23.10.2019р. ОСОБА_2 повідомлявся шляхом направлення судової повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом через ДП «Укрпошта», а також через кур'єрську службу ТОВ «Двадцять п'ять годин». Відповідно до відомостей з офіційної Інтернет-сторінки ДП «Укрпошта» 06.08.2019 р. судова повістка відправлена рекомендованим листом (трек- НОМЕР_1 ). 10.08.2019р. відправлення не було вручено через інші причини. 29.08.2019р. повторно судова повістка була відправлена кур'єрською службою ТОВ «Двадцять п'ять годин». Як слідує з поштової накладної №2145 30.08.2019р. ОСОБА_2 відмовився від отримання судової повістки.
Отже, щодо сповіщення відповідача про судовий розгляд зазначеної справи, суд виходить з правила, яке міститься в частині дев'ятій статті 130 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Таким чином, при вирішенні позову суд виходить з тих доказів, що є в матеріалах справи.
Розглянувши позов та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов до відповідних висновків.
Судом встановлено, що 21.10.2016 року ОСОБА_2 складена розписка, в якій вказав про те, що він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі еквівалентній 11 000 (одинадцяти тисячам) доларів США за проведення проектних робіт з реконструкції готельно-ресторанного комплексу, фітнес-центру та станції технічного обслуговування, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як передбачено частиною першою ст.202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Укладення між сторонами правочину, тягне за собою виникнення зобов'язань, обумовлених характером правовідносин, що склалися між сторонами.
Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Розписка від 21.10.2016 року як документ, що підтверджує отримання грошових коштів та містить зобов'язання щодо проведення проектних робіт по реконструкції готельно-ресторанного комплексу, є обов'язковим для виконання сторонами на узгоджених ними умовах.
Тому позивач підтвердив своє право вимагати від відповідача виконання цих зобовязань, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору на проведення проектних робіт і його умов.
Станом на день укладення між сторонами правочину, тобто 21.10.2016 року, офіційний курс валют, встановлений Національним Банком України, становив 25,703574 гривень за 1 долар США. Отже, сума, укладеного між сторонами правочину, становила 282 739 (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) гривень 31 копійка.
За своїм характером, правочин на проведення проектних робіт не може повністю виконуватись сторонами у момент його вчинення, оскільки за змістом ст.888 ЦК України укладення такого договору передбачає вчинення додаткових дій, зокрема надання замовником підрядникові завдання на проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для складання проектно-кошторисної документації, з урахуванням яких підрядник зобов'язаний виконати роботи з проектування.
Загальними умовами виконання зобов'язань, які містяться в ч. 1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 888 та 889 ЦК України передбачені обов'язки замовника за договором підряду на проектні роботи. Зокрема, замовник повинен передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації; сплатити підрядникові встановлену ціну.
Відповідно до ст.890 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
В матеріалах справи міститься вимога на проектування від 28.09.2018 року, складена ОСОБА_1 . Відповідно до цієї вимоги позивач, посилаючись на укладений з відповідачем 21.10.2016 р. правочин на проведення проектних робіт, вимагав від останнього розробити проектну документацію згідно зазначеного завдання, яке містить умови виконання зобов'язання, зміст необхідних робіт, вид та адресу об'єктів, що проектуються, а також строк виконання та передання замовникові проектної документації.
У вказаній вимозі на проектування зазначено строк до 10.11.2018 р., тобто строк, до якого ОСОБА_2 має передати ОСОБА_1 проектну документацію.
Водночас, відповідач не надав жодного доказу того, що така документація була виготовлена ОСОБА_2 та передана ОСОБА_1 .
Відповідно до матеріалів справи 27.11.2018 р. ОСОБА_1 підписав вимогу про повернення коштів, в якій зазначив про відмову від укладеного правочину у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 завдання на проектування та відсутністю з боку відповідача будь-якої реакції, яка б вказувала на виготовлення ним проектної документації. В цій вимозі позивач вимагав повернути йому сплачені раніше грошові кошти в сумі еквівалентній 11 000 доларів США шляхом перерахування на його ім'я поштового переказу.
Як випливає з поштової накладної №5152 кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин», вимогу про повернення коштів ОСОБА_1 направив 04.12.2018 р. В цій же накладній зазначено, що 05.12.2018 р. ОСОБА_2 відмовився від отримання зазначеної вимоги.
Надаючи оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статтею 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1). Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2). Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3).
Положеннями ч.2 ст.887 ЦК України визначено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Отримавши 02.10.2018 р. вимогу на проектування, в якій встановлено строк для проведення проектних робіт до 10.11.2018 р., ОСОБА_2 не здійснив достатніх дій для належного та вчасного виконання взятого на себе за правочином обов'язку. Зокрема на це вказує відсутність будь-яких доказів, що вказували б на початок виконання відповідачем проектних робіт.
Що стосується початку виконання проектних робіт відповідно до наданого ОСОБА_1 завдання, то суд враховує, що такі роботи передбачали, зокрема, розроблення містобудівного розрахунку, отримання містобудівних умов та обмежень, подання декларації про початок будівельних робіт та отримання її після реєстрації. Іншими словами, завдання на проектування передбачало реалізацію взаємовідносин з органами місцевого самоврядування, що потребувало оформлення та підтвердження з боку замовника повноважень підрядника перед цими органами.
У вимозі на проектування ОСОБА_1 зазначив, що для забезпечення виконання умов даного завдання та з метою належного оформлення повноважень для взаємовідносин з державними органами та органами місцевого самоврядування, він наддасть на вимогу ОСОБА_2 відповідну довіреність.
В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача до позивача з вимогою надати вказану довіреність, що вказує на те, що підрядник не приступав до виконання проектних робіт.
Ніщо в матеріалах справи не вказує на початок виконання ОСОБА_2 проектних робіт та їх фактичне виконання, а також передання ОСОБА_1 проектної документації.
Суд також звертає увагу на те, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Однак, ОСОБА_2 не виконав роботу, яку потрібно було виконати та кошти не повернув. Також суд зазначає, що за умовами укладеного правочину відповідач отримав від позивача суму, еквівалентну 11 000,00 доларів США. У своєму позові ОСОБА_1 також просить стягнути з ОСОБА_2 суму, еквівалентну 11 000,00 доларів США.
Отже, за результатами вирішення спору стягненню підлягає сума в українській валюті, еквівалентній вказаній сумі доларів США.
Відповідно до відомостей з офіційної Інтернет-сторінки Національного Банку України, 23.10.2019р. офіційний курс української гривні до долару США становить 24,844629 грн. за 1 долар США.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає сума у 273 290, 91 грн. (24,844629 х 11000).
Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи підстави та розмір витрат на професійну правничу допомогу, позивач додав до позову договір про надання правової допомоги від 30.08.2017р., укладений з адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Лекс Ноледж», предметом якого є надання правової допомоги у справі (спорі) з ОСОБА_2 щодо невиконання (неналежного виконання) обов'язків перед ОСОБА_1 Відповідно до додатку №1 до цього договору, який сторони підписали 03.12.2018р. розмір гонорару за надання правової допомоги становить 12 000,00 грн.
Також в матеріалах справи містяться квитанції про оплату позивачем гонорару на загальну суму 12 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно вказаного договору про надання правової допомоги, табелі обліку та звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правової допомоги.
Заперечення щодо розміру судових витрат від відповідача не надходили до суду.
В судових засіданнях, представляючи інтереси позивача, участь приймав адвокат Сопільняк В.Ю., якому адвокатське об'єднання «Юридична компанія «Лекс Ноледж» на підставі договору про надання правової допомоги від 30.08.2017р. видало ордер №326122 від 27.12.2018р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положеннями частини другої статті 141 цього Кодексу передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а тому підлягає стягненню сума судового збору сплаченого позивачем 2999 гривень 47 копійок
Керуючись ст.ст. 2, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 11, 202, 526, 530, 610-612, 849, 887-890 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування збитків 273 290 (двісті сімдесят три тисячі двісті дев'яносто) гривень 91 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок та сплаченого судового збору в розмірі 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 47 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 01 листопада 2019 року.
Суддя Л. М. Чернявська
23.10.2019