Справа № 502/1790/19
01.11.2019 м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду
кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12019160310000371 від 21.06.2019 р. відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого пекарем в ТОВ «Лад», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у тому, що 16.06.2019 р. приблизно об 11:00 він перебуваючи за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 , в якому також проживала власниця будинку ОСОБА_6 , в результаті раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів, впевнившись, що його протиправні дії не будуть помічені, знаючи місцезнаходження грошових коштів, зайшов до кімнати потерпілої, де з-під подушки таємно викрав грошові кошти в сумі 1800 гривень, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Відповідні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
26.08.2019 р. під час досудового розслідування між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на підставі письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості на підставі статей 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, зокрема, обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; обставини, яка обтяжує покарання: вчинення злочину щодо особи похилого віку. Вказаною угодою передбачено, що підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке за ч. 1 ст. 185 КК України повинен понести ОСОБА_4 у виді 160 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та просив затвердити зазначену угоду.
Захисник в судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Потерпіла не заперечувала проти затвердження угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути, серед іншого, укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено в судовому засіданні, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до ст. 12 КК України стосується вчинення ним злочину середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1-4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України і вона укладена після надання потерпілою відповідної письмової згоди, яку долучено в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену на підставі письмової згоди потерпілої ОСОБА_6 26.08.2019 р. між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160310000371 від 21.06.2019 р. відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 160 годин громадських робіт.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1