"01" листопада 2019 р. Справа504/2069/19
Провадження1-кп/153/81/19-к
у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160000000512
про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився 1991 року у лютому місяці 27 числа у селі Писарівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, знаходиться на соціальному забезпеченню у зв'язку з інвалідністю першої групи, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, громадянина України, раніше не судимого,
у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 ,
30 червня 2018 року у невстановлений слідством час обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння заборонено, приступив до керування технічно справного автомобіля «VOLKSWEN GOLF», р/н НОМЕР_1 (польської реєстрації), чим допустив порушення вимог п/п «а» п.2.9 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001), що зобов'язують водія: п.2.9 «Водієві забороняється»: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи перебування під впливом наркотичних або токсичних речовин». В той же день, приблизно о 03 годині 30 хвилин, ввімкнутим освітленням передніх фар, при достатній видимості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим позбавив себе можливості правильно орієнтуватися в дорожній обстановці, рухався в темний час доби, по асфальтному, мокрому дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Ак.Заболотного в селище Ліски Лиманського району Одеської області, на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі руху у протилежних напрямках, дорожньої розмітки не має з боку вулиці Ак. Сахарова в місті Одеса у напрямку м. Южне Одеської області, зі швидкістю не менше 100 км/год., яка перевищує установлену дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 60 км/год.» дозволенну швидкість руху на даній ділянці, чим порушив вимоги п/п «б» п.12.9 та дорожнього знаку 3.29 п.3 Розділу 33 Дорожні знаки зазначених Правил, що зобов'язують водія: п.12.9 б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»; Розділ 33 «Дорожні знаки», 3. Заборонні знаки. 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 60 км/год. Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові». Діючи самовпевнено, здійснюючи подальший рух та наближаючись до Т-подібного перехресті вулиць Ак. Заболотного та Вишнева селища Ліски Лиманського району Одеської області був неуважним, рух керованого автомобіля постійно не контролював, обрав швидкість руху керованого автомобіля, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливості постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, чим порушив вимоги п.1.5, п/п «б» п.2.3 зазначених Правил, що зобов'язують водія: п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі». Діючи з необережністю, проявляючи злочинну самовпевненість, та маючи об'єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, обвинувачений ОСОБА_5 відволікся від керування, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого у порушення вимог п.п.12.1 вказаних Правил, якими передбачено: п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини на ліве узбіччя за ходом руху керованого ним автомобіля та допустив наїзд на перешкоду - залізобетонну опору ЛЕП №151 (39). Внаслідок ДТП пасажири автомобіля «VOLKSWEN GOLF», р/н НОМЕР_1 - потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потерпіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до КУ «ООКЛ», де потерпілий ОСОБА_9 помер від отриманих тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого ОСОБА_9 знаходиться в причинному зв'язку з отриманою утвореною при дорожньо-транспортній пригоді у вигляді поєднаної травми тулуба: множинних переломів лівих: ключиці, ребер, лопатки, розривів: легені, міжреберних м'язів, лівої нирки, селезінки та печінки, які супроводжувалися зовнішньою та внутрішньою кровотечею, та настала від комбінованого шоку (травматичного та гіповолемічного). Потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому четвертого та дванадцятого хребців грудного відділу хребта, садна голови та кінцівок, які спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і за цим критерієм відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. У даній дорожній ситуації водій автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.9 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України. Обвинувачений ОСОБА_5 у сукупності допустив порушення вимог п.п.1.5, п/п «б» п.2.3, п/п «а» п.2.9., п.п.12.1, п/п «б» п.12.9 Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001).
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно 30 червня 2018 року він керував автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. З ним в автомобілі перебували покійний ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Керуючи автомобілем, він втратив пильність, виїхав на узбіччя і автомобіль перекинувся на дах. Більше він нічого не пам'ятає. Прийшов до свідомості після того як його витягнули з під автомобіля. Ще раз попросив вибачення у потерпілих. Негативно ставиться до вчиненого. Вказав, якби він міг вернути все назад, то такого б не сталося. Щиро розкаявся. Просить суд не позбавляти його волі.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що їй сина вже ніхто не поверне, і якщо ОСОБА_5 позбавлять волі від цього їй легше не стане. Претензій до обвинуваченого немає.
Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що покійного ОСОБА_9 ніхто не поверне. Претензій до обвинуваченого немає.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що дійсно обвинувачений ОСОБА_5 допустив порушення ПДР України внаслідок чого скоїв ДТП з трагічними наслідками. Потерпілий ОСОБА_9 , який помер, є родичем обвинуваченого ОСОБА_5 , який не хотів настання таких наслідків. Це не є умисний злочин, а злочин з необережності. Просив суд не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_5 і врахувати характеризуючи матеріали, а також пом'якшуючі обставини.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, характеризуючі матеріали, їх об'єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред'явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_5 про вчинення ним 30 червня 2018 року дорожньо-транспортної пригоди, у результаті чого, пасажир ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження. Судом враховуються роз'яснення, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зокрема п.6 в якому йдеться, що порушення особою правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, яке спричинило наслідки, передбачені різними частинами ст.286 КК України, слід кваліфікувати як один злочин за тією частиною цієї статті, яка передбачає більш тяжкі наслідки. При цьому у вироку необхідно зазначити всі кваліфікуючі ознаки злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, у відповідності із ст.66 КК України, суд відносить до пом'якшуючих вину ОСОБА_5 обставин.
Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, у відповідності із ст.67 КК України суд відносить до обтяжують вину ОСОБА_5 обставин.
При призначенні покарання судом також враховуються характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_5 , а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, як було встановлено в ході судового засідання. Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 має інвалідність першої «Б» групи і потребує стороннього догляду, позитивно характеризується за місцем свого проживання. Також суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 одружився, і його дружина перебуває на обліку в жіночій консультації КНП «Ямпільська ЦРЛ» з приводу вагітності 22 тижнів, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 19.09.2019 та довідкою головного лікаря Ямпільської ЦРЛ №99 від 30.10.2019.
Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, враховуючи думку сторони обвинувачення та думку потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому, відшкодування шкоди потерпілим, відсутність у потерпілих будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства. Тому, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк, передбачений ч.2 ст.286 КК України, із застосування ст.75 КК України та ст.76 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Призначаючи ОСОБА_5 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Також суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси №522/11543/18 від 06 липня 2018 року накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 (польської реєстрації), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , який підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про речові докази, а саме - автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 (польської реєстрації), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , то суд відповідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України вважає за необхідне повернути власнику (законному володільцю) ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати по справі у сумі 7536 гривень 48 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №293-А від 19.04.2019, проведення транспортно-трасологічної експертизи №292-А від 19.04.2019 та за проведення судової автотехнічної експертизи №321-А від 20.05.2019, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_5 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався, клопотань про застосування відносно нього запобіжного заходу не заявлено.
Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу проголошення вироку.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси №522/11543/18 від 06 липня 2018 року на автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 (польської реєстрації), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 - скасувати.
Речові докази, а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», р/н НОМЕР_1 (польської реєстрації) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 - повернути власнику (законному володільцю) ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 7536 (сім тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 48 копійок документально підтверджених витрат за проведення експертиз.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ямпільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1