"29" жовтня 2019 р. Справа153/1183/19
Провадження2/153/319/19-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
позивача - ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує наступним: від спільного проживання з відповідачем ОСОБА_2 у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб із відповідачем ніколи не укладався. Через складнощі у відносинах, подружнє сімейне життя між ними не склалось. Відповідач не турбувався про сім'ю, не допомагав їй та не піклувався про дитину, як батько. На даний час їхній дочці виповнилось 6 років та позивач бажає, щоб дитини пішла до школи та мала зареєстроване місце проживання для отримання ідентифікаційного коду платника податків, оформити паспорт для виїзду за кордон, поставити на облік в медичний заклад. Однак всього цього, вона зробити не може, оскільки її донька ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання. При зверненні до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради їй повідомили, що для здійснення реєстрації дитини вона повинна надати дозвіл батька дитини, відповідача по справі. ОСОБА_2 умисно не надає їй згоди та вимагає коштів за реєстрацію місця проживання дитини разом із нею. Даний факт змушує її звернутися до суду з метою захисту прав своєї дитини та її законних інтересів. Просить суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 разом із нею по АДРЕСА_1 . Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання доньки разом із матір'ю без згоди батька та реєстрацію (або зняття з реєстрації) по інших адресах в разі необхідності. Надати дозвіл на проведення процедури оформлення всіх необхідних документів у відповідності до яких, позивач без погодження з відповідачем буде мати право на виїзд з ОСОБА_3 за межі України як по туристичним цілям так і по інших.
Заяви, клопотання: клопотання позивача про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, заяви третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору про розгляд справи у їх відсутність.
Інші процесуальні дії у справі: ухвалою судді Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання; ухвалою судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті, 08 жовтня 2019 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. А саме не заперечує щодо визначення місця проживання дитини разом із позивачем та надання дозволу ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання доньки разом із матір'ю. Однак заперечує щодо оформлення документів та виїзду дитини за межі України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. При вирішення справи покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Ямпільської РДА - Ільїн О.О. в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до цього правовідносини:
Із наданих сторонами письмових доказів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ямпіль Вінницької області народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12)).
З акта обстеження житлово-побутових умов №557 від 08.08.2019 року встановлено, що з ОСОБА_1 проживає малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні матері. Батько ОСОБА_2 у вихованні та утриманні дитини участі не бере (а.с.16).
З копії Витяга з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75222101 від 08.12.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.15).
З копії судового наказу від 13 вересня 2018 року встановлено, що з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від його заробітку (а.с.17-18).
З копії довідки виданої Ямпільським районним відділом ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 31.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів немає (а.с.13).
З копії заяви про реєстрацію місця проживання дитини від 13 серпня 2019 року встановлено, що ОСОБА_3 було відмовлено у реєстрації місця проживання (а.с.27).
З копії заяви про реєстрацію місця проживання від 13 серпня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 як законному представнику неповнолітньої ОСОБА_3 було відмолено у реєстрації місця проживання малолітньої дитини у зв'язку із відсутність дозволу батька на реєстрацію місця проживання дитини (а.с.28)
З висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини із матір'ю від 25.10.2019 року № 01-01.11/1340 встановлено, що Ямпільська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування на території району вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біля своєї матері ОСОБА_1 .
З довідки виданої опорним навчальним закладом «Навчально-виховним комплексом: закладом середньої освіти І ступеня-гімназії Ямпільського району Вінницької області» № 438 від 25.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 навчається у 1 класі ОНЗ НВК: ЗЗСО І ступеня-гімназії Ямпільського району Вінницької області. Дитину приводить та забирає з навчального закладу мати ОСОБА_1 ..
З довідки виданої директором будинку дитячої та юнацької творчості Вінницької області встановлено, що ОСОБА_3 відвідує гуртки БДЮТ. На гуртки приводить та забирає мати ОСОБА_1 .
З довідки виданої директором ДНЗ № 4 від 25.10.2019 року вих.№34 встановлено, що ОСОБА_3 з 2015 р. по 2019 р. постійно приводили та забирали з дитячого садка мати ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_4 . Батько ОСОБА_2 ніколи не приводив та не забирав доньку з дитячого садка, не відвідував батьківські збори.
З довідки виданої лікарем-педіатром від 24.10.2019 року встановлено, що на період захворювання, на профілактичні щеплення, на профілактичні огляди ОСОБА_3 відвідує разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, а також частин 7 і 8 статті 7 Сімейного кодексу України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
В судовому засіданні було встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Для дитини створені сприятливі умови для проживання, вона забезпечена всім необхідним для розвитку. Батько ОСОБА_2 у вихованні дитини участі не приймає. ОСОБА_1 намагається приділяти достатньо уваги всебічному, повному та гармонійному розвитку доньки.
З урахуванням пріоритетності прав та інтересів дитини, ставлення батька до виконання своїх батьківських обов'язків, а також те, що позивачем створені належні умови для повноцінного розвитку та виховання доньки, визнання відповідачем даної позовної вимоги, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування та виходячи виключно з інтересів малолітньої дитини, суд вважає за доцільне визначити місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
За змістом ст.ст. 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання України», батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання дитини протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання. Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У відповідності до п.3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
У відповідності до п.п. 6 п. 18 Правил, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, згідно ст.26 вищезгаданої Конвенції, держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством.
Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, з метою соціального захисту прав дитини, приймаючи до уваги те, що дитина не досягла чотирнадцяти років та враховуючи ухилення відповідача як батька від надання письмової згоди на реєстрацію місця проживання дитини за місцем реєстрації та проживання позивачки, суд вважає необхідним надати позивачу дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , за адресою місця реєстрації її матері ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька дитини ОСОБА_2 . В іншій частині вимоги відмовити за необгрунтованістю.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі чи супроводі осіб, які уповноважені ними.
Пунктом 3 Правил перетинання державного контролю передбачено виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.
Виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску (підпункт 1 пункту 4 Правил).
Пунктом 4 зазначених Правил передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 6 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.17, 31 Конвенції про права дитини визначають право дитини на відпочинок та охорону здоров'я.
Ст.10 Конвенції про права дитини передбачає право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Суд погоджується з аргументами позивача, що дитина має право на виїзд з матір'ю за кордон, що буде сприяти фізичному, духовному та моральному розвитку дитини та буде відповідати її інтересам.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами - є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до п.2 ч.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014 року №152 (в редакції постанови КМУ від 16.11.2016 року №1001), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються особі, яка не досягла 16-річного віку - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою
У п.п.1 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі по тексту - Правила), визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16 річного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків, із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
П.п.2 п.4 Правил, передбачено, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, необхідне пред'явлення нотаріально засвідченої копії рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Документом на право перетинання дитиною державного кордону є проїзний документ дитини. Постановою КМУ від 25.08.2010 р. № 724 до Правил перетинання державного кордону внесено зміни, відповідно до яких у п. 18 зазначається, що оформлення паспорта (проїзного документа) здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників, батьків чи дітей), а у разі якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, із ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчується нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
В судовому засіданні встановлено, що мати малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка по справі, ОСОБА_1 , має можливість забезпечити виїзд дитини за межі України з метою її відпочинку. Однак, батько малолітньої дитини, ОСОБА_2 безпідставно відмовляється надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, виключно з метою відпочинку, при цьому його поведінка не обумовлена піклуванням про інтереси дитини, а виключно власними мотивами.
Вирішуючи питання про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за закордон суд враховує, що дитина перебуває на вихованні та утриманні матері, яка має можливість забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини з матір'ю за кордон відповідатиме найкращим інтересам дитини.
З огляду на викладене, з метою забезпечення гарантованих державою прав та інтересів дитини, суд приходить до висновку про доцільність задоволення вимог позивача та надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька та оформлення таких документів.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. При подачі позову до суду, позивачем заявлено 4 позовні вимоги немайнового характеру. Відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ групи та відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позовні вимоги задоволені частково, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави компенсувати судові витрати у сумі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 копійокза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 141, 211, 263, 265 ЦПК України, Конвенцією про права дитини, Конституцією України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 141, 150, 151, 155, 161 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька - задоволити частково.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Надати дозвіл ОСОБА_1 на проведення процедури оформлення всіх необхідних документів для виїзд за кордон неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,без згоди на такий виїзд батька ОСОБА_2 .
Надати дозвіл на виїзд за межі України неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по туристичним та медичним цілях,без згоди на такий виїзд її батька ОСОБА_2 .
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати у сумі 3073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, місцезнаходження, вул.Замкова,88 м.Ямпіль Вінницька область.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей при Ямпільській районній державній адміністрації, місцезнаходження вул. Свободи, 132 м.Ямпіль, Вінницької області, код ЄДРПОУ 34244086.
Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2019 року.
Головуючий М.М. Дзерин