Справа №: 148/1798/19
01 листопада 2019 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1, ст. 124 КУпАП,
08.09.2019 о 17:30 год. водій ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. Гоголя керував мопедом "Сузукі-Летс", б/н в стані алкогольного спяніння. Від проходження освідування на стан алкогольного спяніннявідмовився.
08.09.2019 о 17:30 год. водій ОСОБА_2 .І ОСОБА_3 в м. Тульчині по вул. Гоголя керуючи мопедом "Сузукі-Летс", б/н не вибрав безпечної швидкості руху та невпоравшись з керуванням допустив зіткнення з забором.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_4 не з'явився. Як убачається із матеріалів справи, останній у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також був повідомлений, що розгляд справи щодо нього відбудеться за викликом у Тульчинському районному суді Вінницької області.
Після надходження справи до Тульчинського районного суду Вінницької області, були вжиті всі заходи щодо повідомлення останнього про розгляд справи за адресою, яка зазначена в протоколах про адміністративне правопорушення, а саме, направлена судова повістка на його адресу, а також останній був повідомленний про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Незважаючи на те, що судом вжито усіх заходів для належного повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 , останній, не зважаючи на достовірну обізнаність про наявність справи щодо нього у Тульчинському районному суді Вінницької області, не вживав будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, відповідно до ст.268 ч.1 КУпАП, справу розглянуто за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про вчинення адміністративних правопорушень (а.с.2,3), пояснення (а.с.5,6) встановлено, що своїми діями порушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП України - керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного спяніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. та ст.124 КУпАП України - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, дослідивши усі матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 36 ч.2 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, в судовому засіданні доведено, що правопорушник ОСОБА_1
винен у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП, тому, з врахуванням вимог ст. 33 цього ж Кодексу, а саме, характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступіня його вини, майнового стану, на підставі ст. 36 ч. 2 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність призначення стягнення в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП - у виді сплати штрафу в дохід держави та позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів, строком на один рік. Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчинення нових правопорушень правопорушником.
Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 384,20 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 130 ч.1, 124, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним в скоєнні в скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст. 130 ч.1, 124 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП обрати стосовно нього покарання у виді сплати штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. та позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів, строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) (Отримувач коштів: ГУК у м.Київ/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: