Справа № 145/1080/19
Провадження №1-кп/145/119/2019
"31" жовтня 2019 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 15.06.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120190203200000112, відносно вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем с.Краснянка Тиврівського району Вінницької області, жителем АДРЕСА_1 , раніше несудимим,
кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що мисливський карабін, калібру 5,6 мм є нарізною вогнепальною зброєю, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливість настання негативних наслідків, маючи умисел на незаконне поводження із нарізною вогнепальною зброєю, в порушення вимог п.1 Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 за № 2471-XII, відповідно до якого громадяни набувають права власності на нарізну вогнепальну зброю, придбану ними з відповідного дозволу органу внутрішніх справ за місцем проживання, що надається особам, які досягли 25-річного віку, також в порушення вимог розділу II п.8.8 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, яким передбачено зберігання нарізної вогнепальної зброї, не маючи відповідного дозволу, наявність якого передбачена п.2 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, яка визначає умови, порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, облік, носіння, перевезення і використання зброї та інших предметів, щодо яких установлено спеціальні правила та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування, діючи умисно, залишив собі на зберігання мисливський карабін, калібру 5,6 мм., який знайшов в листопаді 2018 року під час полювання за с.Краснянка Тиврівського району Вінницької області, таким чином навмисно, незаконно придбав нарізну вогнепальну зброю.
15.06.2019 під час санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та користувачем якого є ОСОБА_4 , в приміщенні кладової кімнати житлового будинку було виявлено та вилучено мисливський карабін калібру 5,6 мм, який останній зберігав без відповідних дозвільних документів в приміщенні житлового будинку свого домоволодіння.
Згідно висновку судово-балістичної експертизи №223 від 21.06.2019 карабін, який був наданий на дослідження, є нарізною вогнепальною зброєю - мисливським малокаліберним карабіном моделі «ТОЗ-16», б/н, калібру 5,6 мм, виробництва СРСР. Даний карабін придатний для стрільби.
У судовому засіданні обвинувачений винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.263 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції.
ОСОБА_4 дав показання, що дійсно в листопаді 2018 року під час полювання за с.Краснянка Тиврівського району знайшов мисливський карабін та залишив його собі. У вчиненому кається.
Суд вважає показання обвинуваченого достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються письмовими доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Також винуватість ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:
висновком судово-балістичної експертизи №223 від 21.06.2019, відповідно до якого наданий на дослідження карабін є нарізною вогнепальною зброєю - мисливським малокаліберним карабіном моделі «ТОЗ-16», б/н, калібру 5,6 мм, виробництва СРСР. Даний карабін придатний для стрільби.
висновком біологічної експертизи №628 від 24.06.2019, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 . На предметі, ззовні схожому на малокаліберну гвинтівку, виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на предметі, зовні схожому на малокаліберну гвинтівку, які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на предметі, зовні схожому на малокаліберну гвинтівку, не встановлені. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на предметі, зовні
схожому на малокаліберну гвинтівку збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_4 та в об'єкті №5 складає 5,18608х10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному області, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 193 трильйонів (1,93 х 1014) осіб;
постановою про приєднання речових доказів до кримінального провадження від 21.06.2019 р., відповідно до якої речовий доказ, а саме: мисливський малокаліберний карабін моделі «ТОЗ-16», б/н, калібру 5,6 мм, виробництва СРСР, що разом з первинною упаковкою та марлевим тампоном поміщено до полімерного пакету, верхня частина якого стягнута джгутом №7514593, який був вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12019020320000112 та поміщений на зберігання на склад озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області.
Дослідивши вищезазначені докази, в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, перевіривши доводи сторони обвинувачення, показання обвинуваченого, проаналізувавши висновки експертів, суд приходить до переконання про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_4 (раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільнонебезпечне діяння, запевнення в подальшому не вчиняти злочини, обставин, які обтяжують його відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної Тиврівським районним відділом філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: проходження пробаційної програми: "Зміна прокримінального мислення".
Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.
Стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертиз.
Долю речового доказу вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки він не вчинить нового злочину.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ: мисливський малокаліберний карабін моделі «ТОЗ-16», б/н, калібру 5,6 мм, виробництва СРСР, що разом з первинною упаковкою та марлевим тампоном поміщено до полімерного пакету, верхня частина якого стягнута джгутом №7514593, який був вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні на складі озброєння УЛМТЗ ГУНП у Вінницькій області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 24092 (двадцять чотири тисячі дев'яносто дві) гривні 33 копійки за проведення біологічної експертизи та експертизи зброї.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_5