Справа № 132/3989/19
Ухвала
Іменем України
29.10.2019р. м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області, клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Фастів Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого 14.06.2019р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,
29.10.2019р. до суду надійшло клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_8 , про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020160000510 від 28 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відносно ОСОБА_10 по факту вчинення розбійного нападу. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 будучи судимим 14.06.2019р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.297 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, та звільненим на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий умисний злочин. 28.10.2019р. біля 15год.30хв. ОСОБА_10 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи умисно, шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до веранди будинку, який належить ОСОБА_11 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, з метою заволодіння майном останньої, ОСОБА_10 вчинив напад на господарку, який поєднаний із насильством, небезпечний для її життя та здоров'я, яке виразилося в тому, що ОСОБА_10 схопив ОСОБА_11 руками ззаду за життєво важливий орган - шию, і стискаючи руки на шиї останньої вимагав від неї передати своє майно, а саме грошові кошти у сумі 350грн. Однак, заволодіти майном ОСОБА_10 відносно потерпілої не вдалося по незалежним від нього причинам так як був затриманий під час нападу сусідами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Своїми діями, ОСОБА_10 заподіяв потерпілій ОСОБА_11 фізичного болю та тілесних ушкоджень у вигляді побоїв. Таким чином, ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло. 29.10.2019р. ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, оглядом місця події від 28.10.2019р., показами свідків: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , показами потерпілої ОСОБА_11 . Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_10 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_10 раніше судимий, характеризується негативно, офіційно не працевлаштований, не одружений, а також покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині (у виді позбавлення волі на строк від 07 до 12 років), який відповідно до класифікації злочинів, передбачених ст.12 КК України є тяжким злочином. Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім цього, в ході розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_10 не має постійного офіційного місця роботи та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також відсутні інші соціально стримуючі фактори, що свідчать про достатній ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має належного джерела прибутку. Також наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_10 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як йому відоме місце їх перебування. Незаконний вплив на свідків, у цьому ж провадженні можуть позбавити орган досудового розслідування зібрати та надати суду належних і допустимих доказів вини підозрюваного ОСОБА_10 . В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно пливати на свідків та потерпілого, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Беручи до уваги те, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, а саме розбої, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, відповідно до ст.3 Конституції України визначено, що життя людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому є підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить задовольнити клопотання.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_14 підтримав дане клопотання та зазначив, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане слідчим ОСОБА_7 клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_15 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Вислухавши доводи слідчого та прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання документи та надані матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків:
Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020160000510 від 28.10.2019р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
29.10.2019р. ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_10 ознак інкримінованого злочину
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має умисний характер, а також що ОСОБА_10 раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Доведений і ризик, що ОСОБА_10 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та те, що раніше судимий, зокрема за вчинення умисного злочину.
Ймовірним є й те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадження.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інший, більш м'який запобіжний захід не може забезпечити ризики, встановлені щодо підозрюваного у судовому засіданні.
Оскільки слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для задоволення усного клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_16 про обрання відносно її підзахисного більш м'якого запобіжного заходу не має, а тому у його задоволенні заявнику необхідно відмовити.
Обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, поєднаного з застосуванням насильства відносно потерпілої, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Фастів Київської області, українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту обрання цього запобіжного заходу, до 27 грудня 2019 року, без визначення розміру застави.
Для відповідного утримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_10 підлягає направленню до слідчого ізолятора Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
У задоволенні усного клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_16 про обрання відносно її підзахисного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою - відмовити.
При цьому, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_18