Справа № 132/2830/19
3/132/1406/19
28.08.2019 року місто Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
02.08.2019р. в провадження Калинівського районного суду Вінницької області з Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшла справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 328910 від 26.07.2019р., ОСОБА_2 , 16.07.2019р. близько о 17.00год., за місцем проживання своєї колишньої дружини, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 психологічне насильство, яке полягало у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведений жодними належними та допустимими доказами, оскільки окрім протоколу та заяви заінтересованої особи, інших доказів матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що останні не містять беззаперечних та переконливих доказів про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 173-2, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Є.В. Сєлін