ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.10.2019Справа № 910/11925/19
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення 3 979, 93 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач) про стягнення 3 979, 93 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 року відкрито провадження у справі № 910/11925/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
16.09.2019 від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
23.09.2019 від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти позову заперечував, просив звернути увагу на те, що полісом серії АМ/3639548 передбачена франшиза у розмірі 2000, 00 грн, а відтак сума страхового відшкодування має бути зменшена на зазначений розмір франшизи. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексметал - Україна» (далі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №125353 (далі - договір), предметом страхування якого є автомобіль «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 15.02.2018 по 24 год. 00 хв. 14.02.2019.
15.11.2018 по вулиці Зеленій у місті Львів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, та за взаємною згодою водії транспортних засобів склали повідомлення про ДТП (Європротокол), у якому водій автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 зазначив, що він не пропустив автомобіль Fiat на головній дорозі при виїзді з авторинку, вину в ДТП визнав.
Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 20.11.2018 позивачем було визнано перелік пошкоджень автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку із ДТП 15.11.2018.
Відповідно до рахунку-фактури №1800000277 від 21.11.2018 вартість ремонту автомобіля «Fiat Nuovo Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 4 974, 91 грн.
08.02.2019 позивачем було складено страховий акт №UA20180112000013/L01/01 на загальний розмір страхового відшкодування 3 979, 93 грн.
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA20180112000013/L01/01 від 08.02.2019, вартість ремонтних робіт та необхідних запчастин пошкодженого в ДТП автомобіля було встановлено у розмірі 3 979, 93 грн.
11.02.2019 позивачем на підставі страхового акту №UA20180112000013/L01/01 від 08.02.2018, розрахунку до нього, було виплачено страхове відшкодування згідно рахунку-фактури №1800000277 від 21.11.2018 на рахунок ТзОВ «РАДАР-СЕРВІС» у розмірі 3 979, 93 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного дорученням № 26100 від 11.02.2019.
Відповідно до ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність автомобіля була застрахована відповідачем на підставі полісу № АМ/3639548 з лімітом відповідальності по майну у сумі 100 000, 00 грн та франшизою 2000, 00 грн.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи встановлено, що 02.04.2019 позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 3 979, 93 грн по ДТП 15.11.2018. Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
Також, як встановлено судом, при зверненні до суду з відповідним позовом, позивачем не було зменшено виплачену суму страхового відшкодування на розмір франшизи за полісом №АМ/3639548 - 2 000,00 грн.
З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку про зменшення заявленої до стягнення суми страхового відшкодування на розмір франшизи, встановлений полісом №АМ/3639548 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 1 979, 93 грн (3 979, 93 грн сума фактично виплаченого страхового відшкодування - 2 000,00 грн встановлена полісом № АМ/3639548 франшиза).
Доказів виплати відповідачем суми 1 979, 93 грн відшкодування, висловлення заперечень, у т.ч. щодо звільнення його від обов'язку відшкодування вказаної суми, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1 979, 93 грн.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, ідентифікаційний код 20080515 ) на користь Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " ПЗУ Україна " (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312) 1 979 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 93 коп. страхового відшкодування, 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 66 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань