ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.10.2019Справа № 910/12073/19
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про відвід судді від розгляду справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодор"
(вул. Сімферопольська, буд. 13а, кім. 214, м. Київ, 02096)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
(вул. Велика Васильківська, буд. 45, м. Київ, 03150)
про стягнення 2 272 758,72 грн.
04.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комодор" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - відповідач) про стягнення 2 272 758,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" не виконало взяте на себе зобов'язання за Договором оренди №010715 від 01.07.2015 з оплати орендних платежів, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2 272 758 грн. 72 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/12073/19 від 09.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодор" залишено без руху.
13.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комодор "надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2019.
Ухвалою суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.10.2019.
В судове засідання, призначене на 17.10.2019, з'явилися представники сторін, надали пояснення щодо наявності заяв та клопотань.
Представником відповідача підтримано подане клопотання про витребування доказів із позивача.
Суд заслухавши доводи представників сторін стосовно заявленого клопотання про витребування, протокольною ухвалою в задоволенні клопотання про витребування доказів із позивача відмовив та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 30.10.2019.
21.10.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" подано заперечення на позовну заяву, а також клопотання про залучення ПП «БУДПОСТАЧ» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
25.10.2019 від представника відповідача до суду було подано клопотання про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання відповідача.
29.10.2019 від представника позивача до суду подано заперечення проти клопотання про залучення третьої особи.
30.10.2019 в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті заявлених клопотань.
Протокольною ухвалою суду від 30.10.2019 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, а також відмовлено в задоволенні клопотання про зобов'язання позивача надати відповіді на питання відповідача у порядку статті 90 ГПК України, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.11.2019.
30.10.2019 після судового засідання у справі через загальний відділ діловодства суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" було подано заяву про відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи № 910/12073/19.
Заява про відвід мотивована, зокрема, наступними доводами:
- 17.10.2019 судом необґрунтовано без роз'яснення причин протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у Позивача;
- ТОВ «ДІЄСА» 25.102019р. через канцелярію суду було подане клопотання про визнання підстави для відмови у наданні відповідей на поставлені, відповідно до ст. 90 ГПК України, Відповідачем питання, та зобов'язання Позивача надати на них повну та вичерпну відповідь;
- суд у судовому засідання яке відбулося 30.10.2019р., знову проявив упередженість до Відповідача та не зобов'язав Позивача надати вичерпні відповіді на поставлені питання, що знову ж таки в майбутньому не дозволить Відповідачу в повні мірі обґрунтувати та підтвердити належними та допустимим доказами, свою правову позицію, оскільки необхідну інформацію можливо отримати лише від Позивача;
- 25.102019 ТОВ «ДІЄСА» через канцелярію суду було подане клопотання про залучення ПП «БУДПОСТАЧ» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору;
- суд у судовому засідання яке відбулося 30.10.2019р.вкотре проявивши упереджене ставлення до Відповідача, суддя Лиськов М.О. відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання, що на думку відповідача унеможливить отримання пояснень від ПП «БУДПОСТАЧ», які мають важливе значення для вирішення даної справи та не дасть змогу провести об'єктивний розгляд справи.
З урахуванням наявних у справі доказів, доводів, наведених заявником, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Заявник в обґрунтування підстав для відводу судді Лиськова М.О. посилається на пункти 3 та 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, заяви та клопотання учасників справи суд вирішує на власний розсуд, з урахуванням обставин справи, предмету спору та наявних фактичних даних. Про мотиви відмови або задоволення заяв (клопотань) суд зазначає у відповідних ухвалах.
Належність, допустимість, достовірність та їх достатність визначається судом на підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, суд надає оцінку як зібраним доказам у цілому, так і кожному доказу який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
За висновками суду, наведені твердження заявника є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з визначеними процесуальним законом підставами для відводу судді, оскільки відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Частинами 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Фактично у поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, у тому числі висловлює незгоду з постановленими судом ухвалами про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у позивача, яку внесено до протоколу судового засідання від 17.10.2019 та про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, а також про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати відповіді на питання відповідача у порядку статті 90 ГПК України, яку внесено до протоколу судового засідання від 30.10.2019 У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявника щодо обґрунтованості постановленої судом ухвали про відмову витребування доказів, відмову у залученні третьої особи та відмову зобов'язати позивача надати відповіді на питання відповідача у порядку статті 90 ГПК України можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.
Господарський суд наголошує, що обов'язок учасників справи з доказування та дотримання ними процесуальних строків кореспондується з обов'язком суду встановити істину у справі. При цьому, надто суворе дотримання судом правил процесуального законодавства може свідчити про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права.
За таких обставин, доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Лиськова М.О. від розгляду справи № 910/12073/19 не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, а наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.
Окрім того, частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відтак, судом встановлено, що заявником не було дотримано процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Також заявником не доведено суду наявності виняткових підстав для заявлення відводу судді поза встановленим законом строком.
Згідно з положеннями частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд визнає відвід, заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса», необгрунтованим, а відповідна заява підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
З метою недопущення затягування строку розгляду даної справи, приймаючи до уваги, що заява про відвід судді підлягає вирішенню у дводенний строк, суд не вбачає необхідності в реалізації свого права на зупинення провадження у справі, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 39, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Лиськова М.О. від розгляду справи №910/12073/19, який заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса».
2. Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» від 30.10.2019 про відвід судді для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Лиськов