ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
30.10.2019Справа № 910/12257/19
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Державного підприємства "Торецьквугілля"
до Державного підприємства "Держвуглепостач"
про стягнення 140 540 349,57 грн,
Державне підприємство "Торецьквугілля" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держвуглепостач" про стягнення заборгованості в розмірі 140 540 349,57 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Разом з тим, позивачем на виконання обов'язку, передбаченого статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів позовної заяви додано лише фіскальний чек від 04.09.2019 ПН 215600426655 поштової установи.
Однак, поданий позивачем фіскальний чек без опису вкладення до поштового відправлення не може бути прийнятий судом в якості належного доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки такий документ засвідчує лише факт надання послуг поштового зв'язку, проте, в ньому не міститься інформації про вміст відправлення.
Будь-яких інших доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що до позовної заяви позивачем додано опис вкладення б/н від 04.09.2019, зі змісту якого вбачається направлення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Господарського суду міста Києва, проте не Державного підприємства "Держвуглепостач".
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачу в справі копії позовної заяви.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1921,00 грн.
З огляду на вказане, розмір судового збору за подання даного позову про стягнення 140 540 349,57 грн становить 672 350,00 грн. Проте, позивачем при зверненні з позовом до суду не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.
Водночас, позивачем разом з позовною заявою до суду надане клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав скрутного фінансового становища.
З огляду на вищенаведені обставини в сукупності, ухвалою від 16.09.2019 Господарського суду міста Києва вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №0103051468981 вбачається, що поштова кореспонденція була вручена ДП "Торецьквугілля" 24.09.2019, тобто, останнім строком для усунення недоліків позовної заяви була дата - 04.10.2019.
У встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, допущені при поданні даної позовної заяви до суду.
Одночасно, суд відзначає, що згідно глави 5 ГПК України, суд не зобов'язаний збирати докази самостійно, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на виконання такого завдання господарського судочинства, як змагальність сторін.
Приписами пункту 4 статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до частини 6 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, беручи до уваги строк поштового перебігу по Україні та місцезнаходження позивача (місце державної реєстрації та адресу для листування), питання про повернення позовної заяви вирішується 30.10.2019.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити ДП "Торецьквугілля", що згідно частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи Державному підприємству "Торецьквугілля".
2. Ухвала набирає законної сили 30.10.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ