ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.10.2019Справа № 910/11544/19
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912)
до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598)
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 22 339,70 грн
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 22 339,70 грн, з яких 21 103,00 грн сума відшкодування, 1 137,83 грн пеня та 98,87 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 01/03/2018 від 01.03.2018, укладеного з ТОВ "УЛФ-Фінанс" (страхувальник), здійснив останньому виплату страхового відшкодування у розмірі 29 366,45 грн як потерпілій особі, у зв'язку з чим у позивача в межах фактичних витрат виникло право зворотної вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
У встановлений судом строк до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує на те, що пошкодження, вказані в акті огляду автомобіля від 09.01.2019 та в рахунку №00081 від 09.01.2019 (разом з ремонтною калькуляцією № 1.003.19.0 від 14.01.2019) відрізняються, у зв'язку з чим відповідач здійснив перерахунок завданих збитків. За розрахунком відповідача сума завданих внаслідок ДТП збитків власнику пошкодженого автомобіля складає 7 391,32 грн, яка і була перерахована відповідачем на рахунок позивача. Відповідач також заперечує щодо включення в суму відшкодування податку на додану вартість, оскільки позивачем виплачено своєму страхувальнику суму відшкодування без ПДВ, відтак позовні вимоги мають бути зменшені на суму названого податку, а також щодо стягнення з нього пені та 3 % річних, оскільки позивач, на думку відповідача, не надав йому передбачені законом необхідні документи для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, у зв'язку з чим, як зазначає відповідач, строк прийняття рішення відповідачем збільшено на кількість днів такого прострочення, тобто до моменту отримання позовної заяви.
Позивач у встановлений судом строк своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. в період з 28.10.2019 по 30.10.2019 у відпустці, суд здійснює розгляд справи в перший робочий день після виходу з відпустки - 31.10.2019.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
08.01.2019 об 11.50 год. на вул. Жмеринська, 11/1 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Сітроєн", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2
За фактом ДТП водіями вказаних вище автомобілів було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 08.01.2019.
Як вбачається із вказаного повідомлення, водій автомобіля "Сітроєн", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під час виїзду з місця стоянки допустив зіткнення з автомобілем "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З наданого відповідачем Акту огляду транспортного засобу від 09.01.2019 вбачається, що в результаті ДТП застрахований позивачем автомобіль отримав пошкодження дверей задніх, накладки задньої, накладки заднього крила.
У наданому позивачем Акті огляду транспортного засобу від 18.01.2019 вказані пошкодження застрахованого позивачем автомобіля аналогічного змісту, а саме пошкоджені двері задні (деформовані більше ніж на 50 %), накладка дверей, розширювач крила.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був застрахований у позивача на підставі Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 01/03/2018 від 01.03.2018.
08.01.2019 страхувальник позивача звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу та заявою щодо напряму виплати та/або доплати страхового відшкодування.
Згідно з наявними у матеріалах справи рахунком СТО (ТОВ «Ніко Автоальянс») № 00081 від 09.01.2019 та ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 14.01.2019 вартість ремонту застрахованого позивачем автомобіля складає 29 366,45 грн.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Звіту № 337 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.01.2019, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП, станом на дату оцінки, становить 29 494,32 грн (включаючи ПДВ на запасні частини).
З наявного в матеріалах справи страхового акту № АХА2439616 від 15.01.2019 та розрахунку до нього, сума страхового відшкодування становить 29 366,45 грн.
Як зазначає позивач, ним на виконання умов Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 01/03/2018 від 01.03.2018, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту № АХА2439616 від 15.01.2019 було здійснено виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 29 366,45 грн, яке перераховано на рахунок СТО (ТОВ «Ніко Автоальянс»), що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 528 254 від 16.01.2019.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Сітроєн", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8195701, з терміном дії з 28.10.2018 по 27.10.2019, лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн та франшизою - 1 000,00 грн.
15.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу вих. № 2367/18/ЦВ від 15.03.2019 в розмірі 29 366,45 грн, яка згідно з експрес-накладною № 7530779 була отримана відповідачем 19.03.2019.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, розглянувши вказану заяву позивача, задовольнив її частково та сплатив позивачу суму відшкодування у розмірі 7 391,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1327 від 31.05.2019.
У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив виплату позивачу суми відшкодування у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 22 339,70 грн, з яких 21 103,00 грн сума відшкодування, 1 137,83 грн пеня та 98,87 грн 3 % річних.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Суд встановив факт виконання позивачем умов Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 01/03/2018 від 01.03.2018 та виплати, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, названого вище страхового акту, страхового відшкодування в розмірі 29 366,45 грн, яке було перераховане позивачем на рахунок СТО (ТОВ «Ніко Автоальянс»).
Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» № 698 від 17.11.2011 (із змінами і доповненнями), яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за № 1412/20150, затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50000 гривень потерпілому.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 за № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Судом встановлено, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) містить наступну інформацію (по всім пунктам), зокрема:
- відповідно до п. 7.1 Інструкції повідомлення містить фактичну дату та час настання ДТП, місце ДТП (пункти 1, 2 Повідомлення);
- повну інформацію по пунктах 3 - 7, 9, 10, 12, 14, 15 Повідомлення;
- пункт 8 заповнений згідно з даними Сертифікату страхування. Поле «так» пункту 8 «чи покриває поліс шкоду транспортному засобу?» позначається знаком «х» за наявності договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) (пункт 7.6 Інструкції).
- відповідно до п. 7.9 Інструкції, в Повідомленні стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу, що й було зроблено водіями. Зазначення переліку конкретних запчастин Інструкцією не передбачено;
- з Повідомлення вбачається, що водіями у п. 13 було вказано розташування автомобілів.
Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди Повідомлення в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 08.01.2019 як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним своєму страхувальнику відповідну суму страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 08.01.2019 підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди, за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у даній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "Сітроєн", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який, здійснюючи виїзд з місця стоянки, допустив зіткнення з автомобілем "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем при розгляді цієї справи.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому, деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Сітроєн", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8195701, особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Суд зазначає, що обов'язок з виплати страхового відшкодування у страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальної (полісом) виникає за наявності всіх елементів юридичного складу, зокрема: настання страхового випадку - ДТП; подання заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів, передбачених п. 35.2 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Отже, заява про виплату страхового відшкодування не є досудовою претензією, а є обов'язковим елементом юридичного складу, за наявності якого у відповідача (страховика за полісом) настає обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Суд встановив факт звернення позивача у передбачений законом строк із заявою до відповідача про стягнення заборгованості в порядку регресу вих. № 2367/18/ЦВ від 15.03.2019 в розмірі 29 366,45 грн, яка була частково задоволена відповідачем, про що свідчить платіжне доручення № 1327 від 31.05.2019 на суму 7 391,32 грн.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сума виплаченого позивачем страхового відшкодування становить 29 366,45 грн.
За розрахунком відповідача, сума завданих внаслідок ДТП збитків власнику пошкодженого автомобіля складає 7 391,32 грн, яка і була перерахована відповідачем на рахунок позивача.
Втім, суд не може погодитись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, щодо визначеного ним розміру відшкодування за вказаним вище страховим випадком.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів статей 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно із пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 (далі - Методика), значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Звіту № 337 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.01.2019 визначення коефіцієнту фізичного зносу застрахованого позивачем автомобіля не проводилось, оскільки термін експлуатації автомобіля не перевищує 7 років (рік випуску автомобіля "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2017 ).
Заперечення відповідача щодо розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування ґрунтуються на тому, що пошкодження, вказані в акті огляду автомобіля від 09.01.2019 та в рахунку № 00081 від 09.01.2019 (разом з ремонтною калькуляцією №1.003.19.0 від 14.01.2019) відрізняються, у зв'язку з чим відповідач здійснив перерахунок завданих збитків.
Суд дослідив наданий відповідачем акт огляду автомобіля від 09.01.2019, згідно з яким в результаті ДТП застрахований позивачем автомобіль отримав пошкодження дверей задніх, накладки задньої, накладки заднього крила.
У наданому позивачем Акті огляду транспортного засобу від 18.01.2019 вказані пошкодження застрахованого позивачем автомобіля аналогічного змісту, а саме пошкоджені двері задні (деформовані більше ніж на 50 %), накладка дверей, розширювач крила.
Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу" оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.
Як було вказано вище, відповідно до Звіту № 337 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.01.2019 вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП, станом на дату оцінки, становить 29 494,32 грн (включаючи ПДВ на запасні частини).
Посилання відповідача на здійснення ним перерахунку завданих в результаті ДТП збитків застрахованому позивачем автомобілю суд не приймає, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя і четверта статті 13 ГПК України).
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП, і також відповідач не спростував розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
Щодо включення до страхового відшкодування суми ПДВ, суд відзначає наступне.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.
Як вбачається з рахунку ТОВ «Ніко Автоальянс» № 00081 від 09.01.2019, вартість ремонту застрахованого позивачем автомобіля без ПДВ складає 24 472,04 грн, ПДВ - 4 894,41 грн, разом - 29 366,45 грн.
Суд вище встановив, що позивачем було перераховано суму страхового відшкодування на рахунок СТО (ТОВ «Ніко Автоальянс»), що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 528 254 від 16.01.2019.
Судом, на підставі даних реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv), встановлено, що ТОВ «Ніко Автоальянс» (ідентифікаційний код 32382975) з 23.06.2003 є платником ПДВ.
Посилання відповідача на виплату страхового відшкодування без ПДВ, що вбачається з призначення платежу вказаного вище платіжного доручення судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки сума виплаченого позивачем страхового відшкодування повністю покриває вартість ремонту автомобіля та суму ПДВ, у зв'язку з чим позивачем правомірно включено до суми страхового відшкодування відповідну суму податку.
Судом встановлено, що відповідачем було сплачено позивачу суму відшкодування у розмірі 7 391,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1327 від 31.05.2019.
Згідно зі ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У ст. 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до Полісу № АМ/8195701 розмір франшизи становить 1 000,00 грн.
Отже, за виключенням виплаченої відповідачем суми страхового відшкодування (7 391,32 грн) та передбаченої полісом франшизи (1 000,00 грн), виходячи з виплаченої позивачем суми страхового відшкодування (29 366,45 грн), обґрунтованою є сума відшкодування, яку слід стягнути з відповідача 20 975,13 грн, відтак позовна вимога щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визнається судом обґрунтованою частково.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 137,83 грн пені та 98,87 грн 3 % річних.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Судом встановлено, що заяву позивача про стягнення заборгованості в порядку регресу вих. № 2367/18/ЦВ від 15.03.2019 в розмірі 29 366,45 грн отримано відповідачем 19.03.2019, що останнім не заперечується при розгляді цієї справи.
Таким чином, обов'язок відповідача щодо виплати суми страхового відшкодування мав бути виконаний у строк до 17.06.2019 включно.
Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Оскільки позивачем було невірно визначено належну до сплати відповідачем суму відшкодування, наданий позивачем розрахунок пені визнається судом частково невірним.
Здійснивши перерахунок пені за прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування (20 975,13 грн) за заявлений позивачем період (19.06.2019 - 14.08.2019), суд встановив, що обґрунтованою є сума пені в розмірі 1 130,93 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці нарахування здійснюються незалежно від вини боржника.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, на правовідносини з виплати страхового відшкодування поширюються положення статті 625 Цивільного кодексу України.
Здійснивши перерахунок 3 % річних за прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування (20 975,13 грн) за заявлений позивачем період (19.06.2019 - 14.08.2019), суд встановив, що обґрунтованою є сума 3 % річних в розмірі 98,27 грн.
Інші доводи, міркування сторін, викладені у заявах по суті справи, судом розглянуті, проте не враховуються, оскільки на результат вирішення справи не впливають.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 20 975,13 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1 130,93 грн пені та 98,27 грн 3 % річних.
Судовий збір у розмірі 1 909,36 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 11,64 грн, у зв'язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) 20 975 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 13 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1 130 (одну тисячу сто тридцять) грн 93 коп. пені, 98 (дев'яносто вісім) грн 27 коп. 3 % річних та 1 909 (одну тисячу дев'ятсот дев'ять) грн 36 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11,64 грн покласти на позивача.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 31.10.2019.
Суддя Нечай О.В.