ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
31.10.2019Справа № 910/15044/19
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» (03115, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 10, офіс 212) про стягнення грошових коштів,-
28 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (позивач) надійшла позовна заява № 15/1-2588 від 23.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» (відповідач) про стягнення безпідставно (помилково) отриманих грошових коштів в розмірі 63 200 000,00 грн. (шістдесят три мільйони двісті тисяч гривень).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 63 200 000,00 грн., зазначаючи, що договірні відносини між сторонами відсутні, внаслідок чого отримані відповідачем кошти в сумі 63 200 000,00 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, поштовий індекс.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в позовній заяві вказує власний поштовий індекс - 84300 та поштовий індекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» - 03115, проте у відповідності до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що поштовий індекс Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - 84313, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» - 01001.
Положеннями ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» копії позовної заяви № 15/1-2588 від 23.10.2019 року та доданих до неї документів позивачем додано накладну № 8432001515493 та опис вкладення від 24.10.2019 року.
З доданого до позовної заяви опису вкладення від 24.10.2019 року вбачається, що на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» було направлено, зокрема, «Позовну заяву про стягнення коштів від 23.10.2019 року на 3 арк.», в той час, як позивач звернувся до суду з позовною заявою № 15/1-2588 від 23.10.2019 року, що свідчить про факт направлення відповідачу іншої позовної заяви, ніж поданої до суду позовної заяви № 15/1-2588 від 23.10.2019 року.
Разом з позовною заявою подано клопотання № 15/1-2589 від 23.10.2019 року «Про відстрочення сплати судового збору».
Вказане клопотання мотивоване тим, що внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, господарську діяльність структурних підрозділів товариства паралізовано (деяких тимчасово призупинено на час проведення АТО відповідно до рішення Наглядової Ради ПАТ «Донецькоблгаз»), у зв'язку з чим діяльність товариства знаходиться у важкому фінансовому стані. Відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року для ПАТ «Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України (на момент видачі сертифікатів обставини тривають та дату закінчення їх терміну встановити не можливо). Крім того, позивач зазначив про наявність інших кредитних та боргових зобов'язань, що є причиною відсутності коштів для сплати судового збору.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, у поданій до суду позовній заяві № 15/1-2588 від 23.10.2019 року ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 63 200 000,00 грн., однак, доказів сплати судового збору за вказану вимогу заявник суду не надав.
Судовий збір згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 672 350,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову), натомість, позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на тяжкий фінансовий стан товариства з огляду на здійснення особливого виду господарської діяльності з постачання природного газу на території, де проводиться антитерористична операція (Донецька область), а також на наявність інших кредитних та боргових зобов'язань, що є причиною відсутності коштів для сплати судового збору.
Суд, розглянувши вказане клопотання позивача, дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.
У пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.
Як вже зазначалось, положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Проте, зі змісту обґрунтувань позивача щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому позивач матиме можливість оплатити цей збір. Посилання позивача на особливості його господарської діяльності і на те, що ПАТ "Донецькоблгаз" є ліцензіатом з постачання природного газу, який повинен використовувати кошти, отримані від надання послуг транспортування природного газу за цільовим призначенням, а тому він не може сплатити судовий збір, суд відхиляє, оскільки вказані обставини не є підставою, за якою позивач має право на відстрочення сплати судового збору.
Доводи позивача стосовно здійснення господарської діяльності на території, де проводиться антитерористична операція, з посиланням на сертифікат Торгово-промислової Палати України, також не можуть бути прийняті судом у якості підстав для відстрочення сплати судового збору за поданий позов, оскільки указаним висновком засвідчуються обставини непереборної сили для ПАТ "Донецькоблгаз" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються конкретних дій зі справляння та сплати податків та обов'язкових платежів Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк, та указаний висновок не підтверджує неможливість позивача сплатити судовий збір при подачі позову до Господарського суду міста Києва.
Щодо наявності кредитних зобов'язань перед іншими особами та відсутність у позивача коштів, суд зазначає, що ці обставини також не є виключними і такими, що дають підстави для відстрочення сплати судового збору.
Окремо суд зазначає, що за змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст.ст. 76, 79 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності коштів у ПАТ "Донецькоблгаз".
Отже, саме лише посилання заявника на складне фінансове становище не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору
Стосовно посилань ПАТ "Донецькоблгаз" на ухвали інших судів, якими позивачу було відстрочено сплату судового збору в інших справах, суд зазначає, що питання про відстрочення судового збору вирішується окремо за кожним позовом з урахуванням конкретних обставин справи (п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не навів виключних обставин, що є підставою для відстрочення судового збору, та не надав доказів, що такі обставини настали.
Також суд враховує, що сплата судового збору у розмірі 672 350,00 грн. є адекватною і співмірною із заявленими позовними вимогами майнового характеру на суму 63 200 000,00 грн., що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72). При цьому, Європейський суд з прав людини в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
В даному випадку суд вважає, що сплата судового збору не є обмеженням права на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов'язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір у розумному співвідношенні розміру судового збору у залежності від майнових чи немайнових вимог. Невиконання заявником такого обов'язку наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву позивачу.
Частинами 2-4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
При цьому, згідно частин 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Проте, додані до позовної заяви ксерокопії не містять відмітки на кожній сторінці про засвідчення копій документів зі словами "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчувала копії, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 162, ст. 164, 172, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву № 15/1-2588 від 23.10.2019 року Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймгаз» про стягнення грошових коштів - залишити без руху.
2. В задоволені клопотання № 15/1-2589 від 23.10.2019 року «Про відстрочення сплати судового збору» Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - відмовити.
3. Надати Публічному акціонерному товариству «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у встановлений судом строк через відділ діловодства суду надати:
- письмову заяву із зазначенням поштового індексу позивача та відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- докази сплати судового збору у встановлених Законом порядку та розмірі в сумі 672 350,00 грн. (оригінал квитанції або платіжного доручення);
- докази направлення відповідачу копії саме позовної заяви № 15/1-2588 від 23.10.2019 року (оригінали фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист);
- належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви, відповідно до 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 31 жовтня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Котков