Ухвала від 30.10.2019 по справі 910/14948/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2019Справа № 910/14948/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про:

- визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов не підлягає прийняттю до розгляду, зважаючи на наступне.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Так, згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Такими особами, зокрема, є кредитори у справі про банкрутство, а також особи учасники корпоративних спорів.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (частина 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (частина 2 статті 26 Закону).

Правовідносини між Фондом і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.

У цих правовідносинах саме Фонд виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави саме в особі Фонду.

Відтак, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини 1 статті 9 Закону не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний із виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 813/921/16 від 18.04.2018, у справі № 820/3770/16 від 23.05.2018, у справах № П/811/3526/15, № 813/6392/15, № 818/377/16, № 804/15159/15, № 815/863/16, № 727/8505/15-ц від 06.06.2018.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом (частина 1 статті 3 Закону).

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини першої статті 2 Закону).

Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина 1 статті 27 Закону).

Оскільки вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами в межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду, його уповноважена особа не є належним відповідачем за вимогами про стягнення такого відшкодування чи його частини.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (частина 1 статті 49 Закону).

Спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим, і залежно від суб'єктного складу його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 201/12084/17 від 04.09.2019.

З огляду на вказане, беручи до уваги той факт, що переданий на розгляд суду спір не є корпоративним та не є вимогами кредитора у межах справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що спір фізичної особи - ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Суд вважає за необхідне відзначити, що вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в межах адміністративного судочинства ( у тому числі й щодо включення вимог до акцептованих вимог кредиторів на суму, що не перевищує 200 000,00 грн), а вимога щодо включення вимог до акцептованих вимог кредиторів на суму, що перевищує граничну суму відшкодування підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення до вчинення дій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що за наведених обставин спір про визнання недообліку електричної енергії, заявлений самостійно в окремому позовному провадженні, не може бути розглянутий й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.

На підставі викладеного та керуючись 2, 4-5, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення до вчинення дій відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 30.10.2019 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ

Попередній документ
85326485
Наступний документ
85326487
Інформація про рішення:
№ рішення: 85326486
№ справи: 910/14948/19
Дата рішення: 30.10.2019
Дата публікації: 04.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: