ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2019Справа № 910/12962/19
Господарський суд міста Києва у складі:
судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.
за участю представників сторін: від відповідача, не з'явилися, , ; від позивача, не з'явилися, ,
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»
до про Акціонерного товариства «Українська залізниця» стягнення грошових коштів
20 вересня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (позивач) надійшла позовна заява № 09/129 від 12.09.2019 року до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 119 379, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, зокрема, відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи № 910/12962/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 16.10.2019 року.
08.10.2019 року через відділ діловодства суду від Позивача надійшла Відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру штрафу, а також клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача.
21.10.2019 року через відділ діловодства суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву № НЮ-14/3200 від 16.10.2019 року та заява про зменшення розміру штрафних санкцій № НЮ-14/3201 від 16.10.2019 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Протягом лютого 2019 року АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - Відповідач) здійснило доставку вантажів на адресу Одеса-Порт (м. Одеса), по наступним залізничним накладним №№ 48124218, 48155147, 48155170, 48155188, 48155386, 48158398, 48158588, 48158604, 48159727, 48166326, 48172126, 48177687, 48177778, 48177810, 48182323, 48182547, 48182554, 48182711, 48186522, 48186563, 48189732, 48189955, 48190011, 48261457, 48313811, 48455059, 48455091, 48455125, 48455133, 48463947, 48464218.
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажів.
Відповідно до ст. 307, 313 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності з пунктом 2 статті 908 ЦК України, пунктом 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються транспортними кодексами, транспортними уставами та іншими нормативно-правовими актами і правилами.
Згідно до вимог статті 2 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) він визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно до ст. 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
На зворотному боці кожної з вищевказаних залізничних накладних здійснено переуступні підписи про надання вантажовідправнику ПРАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129) права на пред'явлення до перевізника претензії та позову.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Мінюсті 24.11.2000 року № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Згідно з п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).
Відповідно до ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, шо прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 року, оглядового листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення» № 01-06/662/2014 від 21.05.2014 року нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)).
Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Як підтверджується відмітками у відповідних графах залізничних накладних, доданих до позовної заяви, вантаж Відповідачем доставлено одержувачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Відповідно до ст. 127 Статуту, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження прострочення відбулися не з її вини.
Відповідач у відзиві зазначає, що «Одеська дирекція залізничних перевезень» регіональної філій «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» повідомила, що усі вагони були доставлені до станції призначення з простроченням не з вини залізниці.
Однак жодних доказів на підтвердження того що прострочення сталося не з вини залізниці відповідачем надано не було.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.
Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до розрахунку суми штрафу за прострочення доставки вантажу здійсненого судом, загальна сума штрафу становить - 147 948 грн.
У заяві №НЮ-14/3201 від 16.10.2019 року Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що дана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування вказаної заяви, АТ «Укрзалізниця» посилається на те, що Позивач не поніс збитки внаслідок затримки вантажу.
Однак жодних доказів на підтвердження цього Відповідачем надано не було.
В той же час, матеріалами справи, а саме звітом про фінансові результати за перший квартал 2019 рік Позивача, чистий фінансовий результат діяльності Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» за вказаний період склав збиток у розмірі 1214 498 тис, гривень. У зв'язку з цим, Позивач знаходилося та продовжує знаходитись у скрутному фінансовому становищі, що находиться в прямому причинному зв'язку з діями Відповідача.
Також суд звертає увагу, що жодних доказів про тяжкий фінансовий стан Відповідача в матеріалах справи не міститься.
На підставі вищенаведеного, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про поганий фінансовий стан Відповідача, невжиття заходів спрямованих на належне виконання зобов'язання, не усунення Відповідачем у добровільному порядку порушення та його наслідків та з урахуванням матеріальних інтересів позивача, який здійснює господарську діяльність у м. Маріуполі, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, суд дійшов висновку, що заява Відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню.
Суд ще раз звертає увагу, що Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме штраф у розмірі 119 379,20 грн.
Судові витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129) грошові кошти, а саме штраф у розмірі 119 379,20 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять грн.20 коп.), та судовий збір у розмірі 1 921 грн. (тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 жовтня 2019р.
Суддя М.В. Данилова