Іменем України
31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №826/6213/16
адміністративне провадження №К/9901/29445/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г. -
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6213/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Оргфітнес», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-банк»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017, ухвалену у складі головуючого судді Музур А.С. та
постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І. -
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» від 23.02.2016 № 57 в частині визнання нікчемним договору №0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» та операції з перерахування коштів на суму 198 500,00 грн., проведеної 29.01.2016;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якій необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012 у розмірі 198 500,00 грн. за рахунок Фонду.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що її, як вкладника ПАТ «Авант-Банк», безпідставно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, без зазначення законодавчо мотивованої причини для цього.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 03.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував наказ Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» від 23.02.2016 №57 в частині визнання нікчемним договором №0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк», та операції з перерахування коштів на суму 198 500,00 грн., проведеної 29.01.2016;
зобов'язав Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у ПАТ «Авант-Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
3. 26.02.2018 Уповноважена особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 06.03.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 27.03.2018 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.
6 Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.07.2019 №869/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
7. Протоколом розподілу справи від 01.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.
8. Ухвалою судді Верховного Суду від 02.07.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що між ПАТ «Авант-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012 № НОМЕР_1 , умовами якого передбачено відкриття клієнту рахунку № НОМЕР_2 .
Із копії виписки з банківського рахунку позивача № НОМЕР_2 встановлено, що на вказаний рахунок перераховано від ТОВ «Оргфітнес» грошові кошти у розмірі 198 500,00 грн із зазначенням у призначенні платежу «Поворотна фінансова допомога на рахунок № 26255000000352 ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 згідно із договором від 25.01.2016 №ОФ-06/16 без ПДВ».
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 29.01.2016 №44 «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29.01.2016 № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до постанови Правління НБУ від 25.02.2016 №109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.02.2016 № 262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Авант-Банк» з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно, призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-Банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко І.М. на два роки з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно.
Листом від 25.02.2016 №82016 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» повідомила ОСОБА_1 про нікчемність операції з перерахування коштів з рахунку юридичної особи на картковий рахунок № НОМЕР_2 , проведеної 29.01.2016 на суму 198 500,00 грн., та нікчемність договору про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012 № НОМЕР_1 , з огляду на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» були відсутні правові підстави для визнання договору про відкриття рахунку та транзакції нікчемними, оскільки відповідачем не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі. Тому відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, протиправно не подано до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Авант-Банк» за рахунок Фонду.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційну скаргу Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Авант-банк» мотивувала, зокрема тим, що договір з позивачем було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду (на рахунок позивача було перераховано кошти з рахунку ТОВ «Оргфітнес»), отже такий договір є нікчемним.
Також відповідач посилається на пункт 9 частини третьої статті 38 Закону 4452-VI та вказує на те, що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 вказує на те, що умовами договору про відкриття їй банківського рахунку та обслуговування платіжної картки від 25.05.2012 не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я позивача від іншої особи. Крім того, законодавство не наділяє відповідача правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами - клієнтами банку із третіми особами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
14. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
15. Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
16. Згідно із частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
17. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
18. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
19. Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
20. Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
21. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ «Авант-Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти (переказ коштів від ТОВ «Оргфітнес»), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
23. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.
24. Колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
25. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Авант-Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI.
26. При цьому Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
27. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а та постанові Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 826/6299/16.
28. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої частиною третьою статті 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо їх умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
29. Верховний Суд вважає, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Авант-Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
30. Метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
31. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
32. Стосовно доводів скаржника про те, що договір банківського вкладу позивача має ознаки нікчемності у зв'язку з його укладенням у день прийняття постанови Правління НБУ від 29.01.2016 №44 «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії неплатоспроможних», колегія суддів зазначає наступне.
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, тимчасову адміністрацію у ПАТ «Авант-Банк» запроваджено з 30.01.2016, тобто вже після перерахування коштів на рахунок позивача.
34. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 826/10002/15, від 17.05.2019 у справі № 826/26437/15, від 17.07.2019 у справі №810/362/16.
35. Суд не бере до уваги посилання відповідача на пункт 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, оскільки суди встановили, що нікчемним правочин визнався виключно відповідно до пункту сьомого частини третьої статті 38 вищезгаданого Закону.
36. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
37. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» Ларченко І.М. від 23.02.2016 №57 в частині визнання нікчемним договору № 0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» та операції по перерахуванню коштів на суму 198 500,00 грн, проведеної 29.01.2016, колегія суддів виходить із такого.
38. Згідно із частиною першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
39. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
40. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
41. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
43. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» від 23.02.2016 №57 в частині визнання нікчемним договору № 0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Авант-Банк» та операції по перерахуванню коштів на суму 198 500,00 грн, проведеної 29.01.2016 із закриттям провадження у справі. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд,-.
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант Банк» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №826/6213/16 скасувати в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко І.М. від 23.02.2016 №57 в частині визнання нікчемним договору №0000000197 про відкриття рахунку на обслуговування платіжної картки від 25.05.2012, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк», та операції з перерахування коштів на суму 198 500,00 грн., проведеної 29.01.2016. У цій частині провадження у справі закрити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №826/6213/16 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко,
Судді Верховного Суду