Іменем України
30 жовтня 2019 року
Київ
справа №677/1482/17
адміністративне провадження №К/9901/57389/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 677/1482/17
за позовом ОСОБА_1
до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області
про зобов'язання перерахунку пенсії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя Боголюбова Л.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Драчук Т.О., суддів: Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити з 04.04.2016 перерахунок призначеного основного щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 90% від грошового утримання працюючого судді та виплати різниці між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з жовтня 2016 року він перебуває на обліку в Старокостянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% заробітної плати за стаж на посаді судді 23 роки 11 місяців 29 днів. Позивач вважає, що при обчисленні розміру його довічного грошового утримання, пенсійним органом не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: періоду роботи на посаді слідчого прокуратури, проходження військової служби, а також навчання у Харківському юридичному інституті.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Красилівський районний суд Хмельницької області постановою від 16 листопада 2017 року позов задовольнив частково. Зобов'язав Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити з 16.05.2017 перерахунок призначеного ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 90% від грошового утримання працюючого судді та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання за вказаний період. В іншій частині позову відмовив.
4. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2018 року залишив без змін постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року.
5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що строк проходження військової служби з 17.05.1978 по 20.06.1980, робота на посаді слідчого прокуратури з 01.09.1985 по 05.10.1992 та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (половина строку від навчання з 01.09.1981 по 01.07.1985) підлягають зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення судді довічного грошового утримання. Таким чином, на день звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання у позивача є понад 25 років стажу судді, який дає право на призначення грошового утримання у розмірі 90% від заробітної плати судді. Також перерахунок призначено позивачу основного щомісячного довічного грошового утримання необхідно здійснити виходячи із строків звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 23.07.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
7. Скаржник з посиланням на п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, та за нормами якого було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання, зазначає, що при призначенні позивачеві щомісячного грошового утримання, його стаж має обчислюватися виключно за періоди роботи суддею. Період роботи на посаді слідчого прокуратури, проходження військової служби та навчання у вищому навчальному закладі враховуються у загальний стаж.
8. 25.07.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
9. Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018, автоматичний розподіл не відбувся, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., справа передана судді-доповідачу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
12. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 № 885/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л. В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 30.10.2019.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Старокостянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
15. Постановою Верховної Ради України від 22.10.2016 № 1600-VIII позивача звільнено з посади судді Красилівського районного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
16. Наказом виконуючого обов'язки голови Красилівського районного суду від 03.10.2016 № 85/к його відраховано зі штату суду.
17. З 04.10.2016 йому призначено щомісячне довічне грошове утримання.
18. Для призначення грошового утримання, позивачем до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області було подано трудову книжку, військовий квиток, диплом про вищу освіту, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
19. 15.09.2017 позивач звернувся з запитом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
20. Листом Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 27.09.2017 № 27/К-4 позивача було повідомлено, що з 04.10.2016 він отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці, розміром 23392 грн. 00 коп., а відсоток від грошового забезпечення визначено в розмірі 86%.
21. Не погоджуючись з таким рішенням Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
22. За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
23. На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
24. Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
25. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
26. Таким чином, суди вірно зазначили, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453).
27. За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI (в редакції, що діяла на час подання позивачем заяви про відставку), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
28. Згідно з вимогами статті 135 Закону № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
29. До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
30. Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
31. До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
32. Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
33. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
34. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
35. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
36. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
37. Крім того, як передбачено ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI (у редакції рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016), суддя, який вийшов у відставку має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.
38. У Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 зазначено, що не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
39. Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання призначається і нараховується відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
40. Відтак, оскільки стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить більше 25 років, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.
41. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 482/684/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 695/176/17.
42. Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про недотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом визначеним ст. 99 КАС України (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови), з огляду на наступне.
43. Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
44. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
45. Для визначення початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду необхідно встановити, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
46. Довічне грошове утримання судді у відставці є щомісячним періодичним платежем, а отже неотримавши чи отримавши суму такого утримання у меншому розмірі за певний місяць, особа повинна була дізнаватись про порушення її права на його отримання. Тому посилання суду першої інстанції на відповідь відповідача в листі від 27.09.2017 є необґрунтованим.
47. Довічне грошове утримання позивачу виплачувалось у меншому розмірі починаючи з 04.10.2016, проте, позовну заяву подано до суду першої інстанції лише 29.09.2017 (а.с.2).
48. Таким чином, суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам щодо строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог за період з 04.10.2016 по 15.05.2017 та залишив їх без розгляду, що сторонами в касаційному порядку не оскаржується.
49. На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, а саме, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого з урахуванням вимог чинного законодавства, зараховується календарний період проходження строкової військової служби, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, та перерахунку позивачу призначеного основного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням строку звернення до суду з 16.05.2017.
50. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
51. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду