31 жовтня 2019 року
Київ
справа №160/2867/19
адміністративне провадження №К/9901/28845/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (далі - «ГУ НП в Дніпропетровській області»), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у несвоєчасному проведенні розрахунку при звільненні; стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на свою користь середній заробіток у розмірі 7333,32 грн за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 10 червня 2019 року позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області, яка полягає у несвоєчасному проведенні розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- стягнув з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 грудня 2018 року по 25 грудня 2018 року в сумі 3 360,39 грн без врахування податків, зборів (обов'язкових платежів).
В іншій частині позову відмовив.
Це рішення Третій апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 19 вересня 2019 року залишив без змін.
У касаційній скарзі ГУ НП в Дніпропетровській області просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цією ж нормою встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру, яка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки ГУ НП в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, то судовий збір підлягає сплаті за ті вимоги, які задоволені судом.
Як вже зазначено вище, оскаржуваними судовими рішеннями задоволено вимоги немайнового та майнового характеру.
Так, суд визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Дніпропетровській області, яка полягає у несвоєчасному проведенні розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції, тобто, суд задовольнив одну вимогу немайнового характеру.
Крім того, оскаржуваними судовими рішеннями постановлено стягнути зі скаржника на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 грудня 2018 року по 25 грудня 2018 року в сумі 3 360,39 грн. Тобто, суд задовольнив одну вимогу майнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.
На основі цього, ГУ НП в Дніпропетровській області за подання касаційної скарги на судове рішення у спорі з вимогами майнового і немайнового характеру має сплатити 3 073,60 грн судового збору, з яких 1 536,80 грн за вимогу немайнового характеру (1 921 грн. х 0,4 х 200%) та 1 536,80 грн за вимогу майнового характеру (3 360,39 грн х 1% = 33,60 грн, що менше за 0,4 розміру прожиткового мінімуму, а тому збір за майнову вимогу повинен обраховуватися таким чином: 1 921 грн. х 0,4 х 200%).
На підставі викладеного, ГУ НП в Дніпропетровській області за подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року повинна сплатити судовий збір в сумі 3 073,60 грн.
Однак, оскільки скаржник вже сплатив судовий збір за подання касаційної скарги на зазначені судові рішення в сумі 1 536,80 грн (платіжне доручення № 11816 від 25 вересня 2019 року ), то він повинен доплатити 1 536,80 грн (3 073,60 - 1 536,80).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998;
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)";
символ звітності банку: 207.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому її слід залишити без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
Н.М. Мартинюк
Суддя Верховного Суду