Іменем України
30 жовтня 2019 року
Київ
справа №760/1909/17
адміністративне провадження №К/9901/3671/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Желєзного І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року (головуючий суддя: Земляна Г.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі № 760/1909/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії ,
31 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, стягнення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 травня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 19 грудня 2018 року Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року із посиланням на пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційну скаргу Міністерства оборони України повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що ксерокопію доданої до апеляційної скарги довіреності Міністром оборони України Полторак С.Т. не засвідчено, а засвідчено начальником Північного територіального юридичного управління А. Комар, без надання документів на підтвердження наявності відповідних повноважень такої особи посвідчувати довіреність.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додана до апеляційної скарги ксерокопія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Дорожинської А.Д. , а отже в розумінні статей 55,59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є неналежним представником у даній справі.
В якості підтвердження зазначеного висновку, суд апеляційної інстанції послався на правові позиції, викладені Верховним Судом в ухвалах від 05 січня 2018 року у справі №819/492/17 (К/9901/5655/17), від 05 січня 2018 року у справі №804/2619/17 (К/9901/224/18), від 05 січня 2018 року у справі №826/6708/15 (К/9901/4159/17), від 05 лютого 2018 року у справі №818/1031/17 (К/9901/90/18).
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, 04 лютого 2019 року Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ксерокопію доданої до апеляційної скарги Міністерства оборони України довіреності, що посвідчує повноваження представника Дорожинської А.Д. , засвідчено начальником Північного територіального юридичного управління А.Комором. Звертає увагу, що до апеляційної скарги було додано ксерокопію довіреності від 07 вересня 2018 року №220/474/д, відповідно до абзацу 5 якої, начальник Північного територіального юридичного управління полковник юстиції Комар Андрій Юрійович має право засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, створених у Міністерстві оборони України. Вважає, що у розумінні статей 55,59 КАС України, Дорожинська А.Д. на момент подачі апеляційної скарги, була належним представником у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року.
В порядку ст. 31 КАС України, п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18 липня 2019 року визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, апеляційне оскарження є конституційною гарантією прав учасників процесу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника ( частина третя статті 55 КАС України).
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені положеннями статті 59 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої цієї статті, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно частини п'ятої та шостої статті 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що копія довіреності може засвідчуватися лише суддею, або у визначеному законом порядку.
Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Верховний Суд наголошує на тому, що до апеляційної скарги була долучена копія довіреності, яка засвідчена у відповідності з наведеними вище нормативними актами (копія довіреності від 09 серпня 2018 року, із терміном дії до 31 грудня 2018 року), видана Міністром оборони України Полтораком Степаном Тимофійовичем.
Згідно із Положенням Про Міністерство оборони України, затвердженим постановою КМУ України від 26 листопада 2014 року №671 (далі Положення № 671, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міноборони оброни України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Відповідно до підпунктів 1, 23,24, 29 пункту 10 Положення № 671 Міноборони очолює Міністр який у тому числі (…) здійснює керівництво його діяльністю, представляє Міноборони у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, підписує накази, дає доручення.
07 вересня 2018 року Міністр оборони України видав довіреність за №220/474/Д начальнику Північного територіального юридичного управління полковнику юстиції А.Комар, якою серед іншого (…) уповноважив останнього засвідчувати своїм підписом копії довіреностей та інших документів, створених у Міністерстві оборони України.
Довіреністю від 09 серпня 2018 року за №220/448/д Міністр оборони уповноважив відповідального виконавця відділу (представництва у судах загальної юрисдикції) Північного територіального юридичного управління старшого солдата Дорожинську Анну Дмитрівну представляти інтереси Міністерства оборони України в судових установах. Копія довіреності від 09 серпня 2018 року, долучена до апеляційної скарги, засвідчена начальником Північного територіального юридичного управління полковником юстиції А. Комар.
З таки встановлених обставин, Верховний Суд дійшов до висновку, що копія довіреності від 09 серпня 2018 року, долучена до апеляційної скарги, засвідчена уповноваженою посадовою особою Міністерства оборони України та є належним та допустимим доказом на підтвердження повноважень Дорожинської А.Д. на підписання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у таких справах: №750/4345/18 постанова від 23 січня 2019 року, №760/14379/16-а постанова від 18 вересня 2019 року, №640/12605/19 постанова від 17 жовтня 2019 року.
Верховний Суд наголошує, що встановлені обставини є відмінними від правової позиції, зазначеної в ухвалах від 05 січня 2018 року у справі №819/492/17 (К/9901/5655/17), від 05 січня 2018 року у справі №804/2619/17 (К/9901/224/18), від 05 січня 2018 року у справі №826/6708/15 (К/9901/4159/17), від 05 лютого 2018 року у справі №818/1031/17 (К/9901/90/18), на які посилається суд апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали (…) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали (…) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, КАС України, суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у справі №760/1909/17 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
В.М. Шарапа
І.В. Желєзний