31 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9386/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року (постановлена головуючим-суддею Свірідовою В.В. у м.Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, органу опіки і піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, за участю Львівської місцевої прокуратури №2 про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень,
У лютому 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили скасувати розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області №1049 від 13.12.2011, голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №995 від 23.12.2011 та визнати протиправними дії про відібрання дітей.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26.12.2017 справу було передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в обґрунтування доводів якої зазначає, що даний адміністративний спір підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Львова відповідно до п.12 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції від 15.12.2017. Тому просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Частиною другою статті 312 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Оскаржувана ухвала, відповідно до п.3 ч.1 ст.294 КАС України, віднесена до переліку таких ухвал, а тому апеляційний розгляд проводиться без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про передачу адміністративної справи №466/1087/13-а на розгляд Львівського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний адміністративний позов, в контексті положень ч.ч.1, 2 ст.20 КАС України (в редакції від 15.12.2017), не підсудний Шевченківському районному суду м. Львова.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.18 КАС України (в редакції, чинній на момент пред'явлення позову та відкриття провадження по справі), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні : адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
За змістом статті 20 КАС України (в редакції Закону від 15.12.2017), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні : адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо : оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказаний позов до 15.12.2017 був предметно підсудний місцевому загальному суду, а з 15.12.2017 - окружному адміністративному суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказаний адміністративний позов було подано 12.02.2013 та відкрито провадження у справі 27.02.2013 за правилами підсудності, чинними на момент відкриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що з 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України.
Вказаним Законом змінено предметну підсудність окремих категорій адміністративних справ та встановлено нові правила розмежування юрисдикції окружних адміністративних судів і місцевих загальних судів.
Відповідно до п.10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Підстави для передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого визначені у ст.29 КАС України. Серед зазначених підстав відсутня зміна предметної юрисдикції (підсудності) адміністративної справи внаслідок запровадження нового правового регулювання порядку здійснення адміністративного судочинства.
Згідно п.12 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03.10.2017, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, позовні заяви та справи, які надійшли та перебувають у провадженні суду, не підлягають передачі до іншого суду у зв'язку з набранням чинності КАС України від 03.10.2017 та встановленням нових правил розмежування юрисдикції окружних адміністративних судів і місцевих загальних судів.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З урахуванням наведеного вище та п.4 ч.1 ст.320 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому така підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року по справі №466/1087/13-а скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук