24 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/5421/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Большакової О.О., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1198/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Луцович М.М.,
час ухвалення рішення -04.04.2019 о 16:05:36 год.,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення - 09.04.2019,-
12 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі відповідач) та з урахуванням збільшення позовних вимог просив визнати неправомірною відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року, зобов'язати перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком починаючи з 26.07.2018 року та скасувати перерахунок пенсії, здійснений відповідно до заяви підписаної ним від 21.06.2018 року і зобов'язати здійснити розрахунок пенсії за віком, відповідно до середньої заробітної плати, визначеної відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 12.07.2016 року отримував пенсію за віком, однак 26.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію по інвалідності, проте згідно виписки з протоколу №86 від 27.07.2018 року йому було відмовлено в переході на пенсію за віком, з огляду на те, що такий перехід призведе до зменшення розміру пенсії. Позивач не погоджується з відмовою відповідача у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, наголошуючи на тому, що законодавством України гарантовано право пенсіонера, який має право на декілька видів пенсії на перехід з одного виду пенсії на інший. Також, позивач просить скасувати раніше здійснений перерахунок його пенсії, згідно поданої заяви від 21.06.2018 року, мотивуючи тим, що звертаючись з відповідною заявою він не розумів і йому не було роз'яснено, що для нього доцільніше спершу подати заяву про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, перш ніж здійснити перерахунок пенсії з додаванням стажу роботи та про те, що через цей перерахунок в подальшому буде відмовлено у переводі з одного виду пенсії на інший.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, викладену у виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 року. Зобов'язано Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 26.07.2018 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку.
Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1198/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що законодавством України чітко передбачено умови та порядок здійснення органами Пенсійного фонду призначення, перерахунку та переведення з одного виду пенсії на інший, а також норму, згідно якої, коли внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону №1058 її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Звертає увагу, що управлінням було задоволено всі заяви позивача в межах та у спосіб, передбачений чинним, на момент заявлення таких вимог, норм законодавства. Переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком призведе до зменшення отриманих ОСОБА_1 виплат, що звужує його конституційні права. Вважає, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, порядок дій було дотримано, а тому порушення з боку органу Пенсійного фонду відсутні.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог вважає незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1198/18 в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що при поданні заяви спеціалістами було повідомлено про доцільність подання заяви про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, перш ніж здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з додаванням стажу роботи. Звертає увагу, що склалась ситуація, коли йому здійснили перерахунок, а у подальшому через даний перерахунок відмовились переводити з одного виду пенсії на інший, однак якби без перерахунку перевели б на пенсію за віком, то пенсія б була більша близько на 1000 грн. Таким чином вважає, що даний перерахунок пенсії здійснений на підставі заяви від 21.06.2018 року необхідно скасувати.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.06.2016 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати. До суду першої інстанції не було представлено доказів на підтвердження місця праці в період з 2016 -2018 років.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.06.2018 року про здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 24).
Згідно Розпорядження №170907 від 22.06.2018 року позивачеві було здійснено перерахунок пенсії по інвалідності, у зв'язку зі збільшенням стажу, зокрема загальний стаж позивача склав 45 років 3 місяці 14 днів (а.с. 25).
В подальшому, у зв'язку з досягненням пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 року, позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.07.2018 року про перехід на інший вид пенсії, зокрема про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 26), що відповідачем не заперечується.
Однак, згідно виписки з протоколу № 86 від 27.07.2018 року позивачеві було відмовлено в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у зв'язку з тим, що перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком веде до зменшення розміру пенсії, а відповідно до статті 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (а.с. 9).
Вважаючи дії Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії, а отже відмова відповідача у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком є протиправною, а отже необхідно зобов'язати відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 26.07.2018 року. Проте, не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування перерахунку пенсії, який було здійснено відповідачем, відповідно до заяви позивача від 21.06.2018 року на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, оскільки позивачем було реалізоване право передбачене 4 ст. 42 Закону № 1058-IV на перерахунок пенсії, відтак відсутні підстави для скасування перерахунку пенсії по інвалідності, який було здійснено за бажанням позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розроблений Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) закріплено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема як: пенсія за віком; пенсія по інвалідності.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший
Статтею 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно аналізу абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV вбачається, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійні справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач під час прийняття заяви позивача від 26.07.2018 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку не вказав про необхідність подання позивачем додаткових документів. У виписці з протоколу №86 від 27.07.2018 відповідач не посилається, на відсутність у позивача необхідних документів, як на підставу відмови в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії (абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV).
Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови відповідача у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 26.07.2018 року.
Що стосується вимог позивача про скасування перерахунку пенсії, який було здійснено відповідачем, відповідно до заяви позивача від 21.06.2018 на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, слід зазначити, що згідно 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем було реалізоване право передбачене 4 ст. 42 Закону № 1058-IV на перерахунок пенсії, на підставі особисто поданої заяви позивача від 21.06.2018.
Відповідачем відповідно до Розпорядження від 22.06.2018 року здійснено такий перерахунок, а відтак відсутні підстави для скасування перерахунку пенсії по інвалідності, який було здійснено за бажанням позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відтак, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -
Апеляційні скарги Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1198/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді О. О. Большакова
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2019 року.