Справа № 758/1859/19
Категорія 17
(ЗАОЧНЕ)
27 серпня 2019 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Гребенюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О.,
представника позивача - адвоката Блажієвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення cуми боргу за договорами позики,-
В лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за розписками.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13 червня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики за яким позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 19 500 доларів США. Про отримання зазначеної суми коштів відповідач власноручно склала розписку від 13.06.2017 р.
22 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем також було укладено договір позики за яким позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 30 000 доларів США. Про отримання зазначеної суми коштів відповідач власноручно склала розписку від 22.02.2018 р.
Згідно із вказаними розписками запозиченні кошти відповідач зобов'язалась повернути за першою вимогою позивача.
Посилаючись на те, що відповідач не виконала взятих на себе зобов'язань та не повернула кошти за вимогою позивача, почала уникати зустрічі з ним, позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просив стягнути із відповідача на свою користь загальну суму боргу за розписками, а саме, 49 500 доларів США, що еквівалентно 1 334 025 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі двадцять п'ять) гривень за офіційним курсом НБУ, станом на день подачі позову, а також сплачений судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити їх з підстав наведених у позові. Проте ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, будучи повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила (судові повістки повертались з поміткою: «за закінченням терміну зберігання» а.с. 67-68), не подала відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 281 ЦПК України, розгляд даної справи проведений в заочному порядку.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що між позивачем та відповідачем були укладені договори позики, за якими позивач 13.06.2017 р. та 22.02.2018 р. передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 49 500 доларів США, що складає 19 500 доларів США згідно розписки від 13.06.2017 р. із умовою повернення коштів за першою вимогою та 30 000 доларів США згідно розписки від 22.02.2018 р. із умовою повернення коштів за першою вимогою позивача (а.с. 73-74).
Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання за договорами позики та не повернула запозиченні кошти за розписками у порядку погодженому сторонами, тобто за першою вимогою позивача, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом.
Станом на день розгляду справи, борг за позикою відповідач не повернула, оригінали розписок були пред'явленні представником позивача у судовому засіданні. Позивачем також були представленні докази неодноразового пред'явлення відповідач вимог про повернення коштів, а відтак, право позивача підлягає захисту у судовому порядку.
Відповідно до розписки від 13 червня 2017 року сума позики становить 19 500 доларів США, що станом на 08.02.2019 р. згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США = 26,95 грн.) становить 525 525 (п'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень (а.с. 74)
Відповідно до розписки від 22 лютого 2018 року сума позики становить 30 000 доларів США, що станом на 08.02.2019р. згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США = 26,95 грн.) становить 808 500 (вісімсот вісім тисяч п'ятсот) гривень (а.с. 73)
У відповідності до ч. 1 п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Про отримання запозичених коштів від позивача відповідач склала розписки від 13.06.2017 р. та від 22.02.2018 р., за якими грошові кошти зобов'язалась повернути за першою вимогою позивача, оригінали яких були представленні позивачем та долучені судом до матеріалів справи (а.с.73,74), наявність яких свідчить про невиконання відповідачем зобов'язань щодо повернення боргу.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем були представлені надіслані відповідачу цінним листом з описом вкладення дві вимоги від 18.10.2018 р. про повернення коштів за розпискою від 13.06.2017 р. та розпискою від 22.02.2018 р., а також дві вимоги від 13.11.2018 р. про повернення запозичених коштів, фіскальні чеки про направлення цих вимог та лист АТ «Укрпошта» №33-Б-7774 від 12.04.2019 р. про пред'явлення вимог відповідачу (а.с. 19).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач у встановлені договорами позики строк грошові кошти на суму 19 500 доларів США та на суму 30 000 доларів США не повернула, вимоги позивача про повернення коштів за розписками не виконала.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - згідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, які завжди висуваються.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій борг, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом або не слідує із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На спростування доказів позивача відповідачем не надано доказів про погашення суми боргу, а відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми позики за розписками.
На підставі ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідач не надала доказів на спростування доводів та доказів позивача, позивачем надані суду оригінали боргових документів відповідача - розписки від 13.06.2017 р. та від 22.02.2018 р., докази пред'явлення позивачем відповідачу вимог про повернення коштів, таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що заборгованість за договорами позики відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США, що еквівалентно 1 334 025 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі двадцять п'ять) гривень за офіційним курсом НБУ.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позов є обґрунтованим, його вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим, підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 9605 грн., що підтверджено квитанцією, яка міститься у матеріалах справи, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України та ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 141, 223, 259, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти у розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США, що еквівалентно 1 334 025 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі двадцять п'ять) гривень за офіційним курсом НБУ, як заборгованості за договорами позики;
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 9605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень;
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 );
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Гребенюк